Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Пристосування до побутових швейних машин"

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра          основ виробництва та дизайну           

Інструктивно-методичні матеріали

до лабораторного заняття з теми:

„Пристосування до побутових швейних машин”

з дисципліни:  ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ

                        ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ             .

для студентів__ІІІ__курсу

        6.010103 Технологічна освіта (Технічна та комп’ютерна

                          графіка)                                                                .

(код та назва напряму (спеціальності) підготовки

Розроблені: кандидат педагогічних наук, доцент Борисова Тетяна Миколаївна

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Мета: Ознайомитись із будовою пристосувань для виконання різних видів швейних операцій на побутові швейній машині та їх застосуванням. Навчитись використовувати пристосування при виконанні технологічних операцій.

Отримати навички регулювання довжини стібка та якості строчки, виконання закріпки, заміни лапки (пристрою) у побутових швейних машин  різних класів.

Обладнання та інструменти: машина класу 142-М "Чайка", викрутка, ножиці, нитки, голки, пристосування до машин, шпульки, основні та прокладні матеріали.

Спеціальні пристосування до побутових швейних машин

З метою полегшення роботи при виконанні деяких швів, правильного розміщення паралельних строчок та прискорення виконання ряду операцій, а також для виконання оздоблювальних робіт, які покращують якість виробів, багато швейних машин мають додаткові пристрої. Використовуються спеціальні лапки, відкидні дводоріжкові розсувні лінійки, лапки з двома відкидними напрямними лінійками, лапки для застрочування шнура, лапки для прокладання пружка або тасьми, лапки-запошивачі, лапки для виготовлення зборок, формуючий спрямовувач, лінійка-окантовувач.

Машини, які виконують зигзагоподібну строчку (окрім важеля-регулятора стібка), мають і інші важелі управління:

1)  регулятор ширини зигзагоподібної строчки;

2)  регулятор довжини стібка;

3)  регулятор положення строчки;

4)  регулятор положення рейки;

5)  лапку зі спеціальним прорізом для переміщення голки.

Тут особливо зручним є важіль для вибивання та налагоджування машини на візерункові шви. Використання усіх вище зазначених пристроїв дуже ефективне, так як з їх допомогою дуже багато операцій виконується значно швидше, більш якісно та гарно, ніж звичайною притискною лапкою. Це сприяє естетичному та художньому оформленню виробів, а також росту виробничої праці.

Пристрої до швейних машин дають змогу підвищити продуктивність праці, поліпшити якість обробки виробів. Робота на машинах, оснащених пристроями, передбачає зниження собівартості обробки виробів і скорочення часу на навчання робітників.

Пристосування для одноголкових швейних машин.

Лінійки-обмежувачі використовуються при зшиванні та настрочуванні швів на постійній і рівній відстані від краю, обмежувальна лінійка складається з пластинки, у якої з одного кінця край відігнутий та утворює бортик, а на іншому кінці є рамка з прорізом (через неї лінійка кріпиться до машини). Цю лінійку прикріплюють гвинтом, як і притискну лапку. При зшиванні тканини необхідно підтримувати її в такому положенні, щоб вона весь час своїми краями торкалася бортика лінійки-обмежувача.

Шарнірна лапка має напрямляч і використовується для виконання стьобальних швів (рис. 1). Шарнірна лапка для стьобальних швів використовується для виконання основних швів різної ширини на матеріалах різної товщини (рис. 2). Шарнірна лапка використовується для підшивання тканини зліва максимальної ширини (рис. 3). Є аналогічна шарнірна лапка для підшивання тканини зліва швом малої ширини та для підшивання тканини справа.

                                                  

Рис. 1. Лапка з лінійкою               Рис. 2. Шарнірна лапка з лінійкою         Рис. 3. Шарнірна ліва лапка

Лапки-рубильники служать для подвійного підгинання зрізу тканини всередину шва. Вони можуть бути у вигляді лапок та пристосувань до притискної лапки. Цей шов називається підшивним. Лапки-рубильники дають можливість виконувати подвійне підгинання та забезпечують проходження строчки біля самого краю шва без попередньої ручної операції.

Лапка для підшивання з одним підгинанням. Найбільш зручна для підшивання коміра, обробки костюмів смужкою, швів матеріалів будь-якої товщини та структури, а також зшивання парасольки (рис. 4). Лапка-рубильник (з підгином вгору), використовується для підшивання зрізу при первинній обробці рукава сорочки (рис. 5). Лапка-рубильник (з підгином вниз) використовується для підшивання кишень та пришивання кокетки до сукні, сорочки та інших виробів (рис. 6), підшивання нижніх зрізів сорочок, носових хусток, хустин.

Пружинна лапка-рубильник використовується виключно для підшивання матеріалів середніх та товстих і пристосована для переходів на швах матеріалів з потовщенням.(рис. 7).

   

Рис. 4. Лапка для під­шивання з одним підгинанням

Рис. 5. Лапка-рубильник (з підгином вгору)

Рис. 6. Лапка-рубильник (з підгином вниз)

Рис. 7. Пружинна лапка-рубильник

Сутаж являє собою оздоблювальну смужку. Його пришивають прямою настрочувальною строчкою точно посередині на деталях комірів та по візерунках на жіночому та дитячому одязі. Для пришивання сутажу треба зняти основну лапку та прикріпити гвинтом сутажер, заправити в нього сутаж, опустити лапку і строчити по лініях на тканині, голка при цьому повинна потрапляти точно в середину сутажа.