Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з теми: "Аналіз простих ткацьких переплетень", страница 2

У_R = ах +/- Ь

де R – рапорт переплетення (при несиметричному малюнку може мати дробове позначення Rо / R у); а – кутовий коефіцієнт, що характеризує тангенс кута нахилу діагоналі, що йде із точки перетинання осей координат (залежно від величини кутового коефіцієнта діагональ може бути більш крутий або більш пологий); b – параметр, що вказує величину зсуву другої прямої щодо першої (застосовується при побудові переплетень мілко візерунчатого й складного класу.

Переплетення зображене на мал. 2, і  відповідає рівнянню У4 = х, тому що його рапорт дорівнює 4, а кутовий коефіцієнт, що відповідає тангенсу кута нахилу діагоналі, рівному 45° , становить 1. Переплетення, показане на мал. 2,б відповідає рівнянню У5 = 2х.

a.

	b.

 

Малюнок 2.Зображення переплетень, що відповідають рівнянням:

а - У 4 = х;      б - У 5 = 2х.

Напрямок діагоналі пов'язане з величиною зрушення, що показує, на скільки ниток змістилося перекриття даної нитки щодо перекриття попередньої. Яка побудова малюнка переплетення, так і відлік зрушення ведеться по вертикалі.

У переплетенні зображеному на мал. 2, а, зрушення основних переплетень відбувається на одну нитку, а в переплетенні, показаному на мал. 2, б – на дві нитки. Таким чином, цифрове вираження кутового коефіцієнта одночасно показує й величину зрушення.

Малюнок 3 - Види полів у переплетенні:

1 – основне поле зв'язку; 2 – утокове поле зв'язку; 3 – основне поле контакту; 4 – утокове поле контакту; 5 – основне вільне поле; 6 – утокове вільне поле; 7 – поле просвіту між нитками.

Кожна ділянка, на якому нитка переходить із лицьової сторони на виворітну й з виворітної сторони на лицьову називають полем зв'язку ( мал. 3, 1, 2), ділянки, на яких нитки основи й утоку, стикаючись, перехрещуються - полем контакту (мал.3, 3, 4), ділянки, на яких нитки не стикаються - вільним полем (мал. 3, 5, 6), що утвориться між нитками наскрізний пори - полями просвіту (мал. 3, 7).

Тканини залежно від виду переплетення підрозділяються на чотири класи (Додаток 1 ):

1.  Тканини простих переплетень (головних) характеризуються гладкою однорідною поверхнею.

2.  Тканини мілко візерунчастих переплетень характеризуються візерунками із дрібних фігур, утворених видозміною, ускладненням і комбінуванням гладких переплетень.

3.  Тканини складних переплетень утворяться з декількох систем ниток основи й утка.

          4.  Тканини крупно візерунчатих переплетень (жакардо вих) характеризуються різноманітними великими візерунками Відмінною рисою тканин простих плетінніь є наступне: рапорт по основі завжди дорівнює ра- порту по утку; кожна нитка основи переплітається з кожною  ниткою утоку в рапорті тільки один раз. У межах одного рапорту кожна нитка має два поля зв'язку, переходячи один раз із виворітнього на лицьовий бік тканини й один раз із лицьового на виворітню сторону. Тому число полів зв'язку в рапорті простих переплетень дорівнює подвоєному числу ниток рапорту, тобто 2R.

Клас тканин простих переплетень ділиться на підкласи тканин полотняних, саржевих й атласного (сатинового) переплетень (Додаток 1).

Тканини полотняного переплетення мають самий маленький рапорт. Rо = 2 і R_у = 2. Загальне число перекриттів Rо Rу  = 2 х 2 = 4. Кожна нитка основи переплітається з кожною ниткою утоку через одну (мал. 4, а), тобто нитки утворять тільки поля зв'язку; цим забезпечується найбільша злитість структури тканини й за інших рівних умов найбільша міцність і твердість. Ці тканини двосторонні з одноманітною гладкою поверхнею на лицьовій і виворітній сторонах. При значній різниці в товщині ниток основи й утка на тканині утворяться рубчики, що створюють репсовий ефект.

До тканин полотняного переплетення відносяться бавовняні тканини (ситці, бязі, білизняні, платтяні), тканини з льону (полотно, парусина, бортова тканина), багато тканин з натурального шовку й хімічних волоком.

Тканини саржевого переплетення мають на поверхні характерні косі діагональні смуги. Кут нахилу діагоналі повинен бути дорівнює 45°, але практично він міняється залежно від співвідношення товщини ниток основи й утка й щільності їхнього розташування (мал. 4, б).

 Рапорт, у тканинах саржевого переплетення . R > 3. Переплетення саржі позначають дробом, у якій чисельник показує число перекриттів основи, а знаменник – число перекриттів утоку, розташованих при кожному утоковому прокладання в межах рапорту з лицьового боку тканини. Тому що кожна