Робоча програма навчальної дисципліни "Конструювання швейних виробів", страница 2

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – від 170 / 208;

для заочної форми навчання –

2.  Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: вивчення основ технології конструювання одягу, розвиток у студентів навиків виконання графічно-розрахункових робіт під час розробки моделей різного асортименту, формування у студентів уміння самостійно розв’язувати практичні завдання проектування одягу масового промислового та індивідуального виробництва, забезпечення теоретичної бази для проходження виробничої практики.

Завдання: вивчення даної дисципліни «Конструювання швейних виробів» сприяє формування у студентів практичних навичок з виконання розрахунково-графічних робіт, вмінь знімати мірки, підбирати викрійки, виконувати моделювання гідно малюнку моделі, здійснювати крій виробу.

Ця дисципліна розглядає питання про функції одягу як предмета особистого споживання, об’єкта прикладного мистецтва та продукту масового виробництва; споживчі та техніко-економічні вимоги до одягу різних видів і призначення; загальна характеристика розмірної типології населення для проектування одягу та принципи її побудови; основні ознаки зовнішньої форми, конструкції та крою плечового та поясного одягу; принципи визначення припусків; основні елементи формоутворення деталей; класифікація методів конструювання одягу; принципи розрахунку основних конструктивних параметрів жіночого, чоловічого та дитячого одягу; особливості конструювання одягу різних кроїв; етапи проектування нових моделей одягу в умовах масового та індивідуального виробництва; основні методи та прийоми конструктивного моделювання базових основ; методи уніфікації конструктивних елементів; фактори, що визначають технологічність конструкції одягу, шляхи її підвищення; етапи конструкторської підготовки до запуску нових моделей одягу у виробництво; склад робочої конструкторської документації на проектовані вироби; принципи розробки та вимоги до оформлення основних, похідних і допоміжних лекал; основні принципи поділу лекал; сучасні методи контролю та оцінки ергономічних показників якості конструкції швейних виробів у статиці й динаміці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-  основні морфологічні та антропометричні ознаки тіла людини;

-  розмірну типологію та розмірні стандарти жіночих, чоловічих фігур;

-  розмірну типологію та розмірні стандарти дитячих фігур;

-  методику зняття мірок жіночої та чоловічої фігури;

-  методику зняття мірних ознак дитячої фігури;

-  методику розподілу додач по ділянках конструкції плечового та поясного виробу;

-  послідовність побудови конструкції легкого плечового та поясного жіночого одягу;

-  методику побудови конструкцій натільного чоловічого одягу;

-  методику побудови конструкцій верхнього жіночого та чоловічого одягу;

-  особливості конструкції жіночого одягу і вимоги до нього;

-  особливості конструкції чоловічого одягу і вимоги до нього;

-  особливості конструкції дитячого одягу і вимоги до нього;

-  назви деталей крою, вимоги до їх якості;

-  методику проведення примірок;

-  класифікацію конструктивних дефектів та методи їх усунення;

-  вимоги до оформлення технічної документації;

-  методи градації лекал;

-  вимоги до крою основних та допоміжних деталей швейних виробів з основної та підкладочної тканини;

-  методи технічного моделювання плечових виробів;

-  методи технічного моделювання поясних виробів;

-  особливості технічного моделювання чоловічого одягу;

-  особливості технічного моделювання дитячого одягу;

уміти:

-  давати характеристику зовнішніх форм та пропорцій тіла людини;

-  змінати та записувати мірні ознаки тіла людини;

-  здійснювати розрахунок та побудову основи легкого плечового та поясного жіночого одягу;

-  вірно називати деталі крою та визначати напрям нитки основи;