Процеси виготовлення швейних виробів

Лекція №1

Тема: Процеси виготовлення швейних виробів

План:

1.Характеристика методів виготовлення швейних виробів  за індивідуальним замовленням.

2.Економічна оцінка методів обробки.

3.Етапи робіт, виконуючі при виготовленні одягу по індивідуальним замовленням.

1.Характеристика методів виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням.

 Ознайомившись з описом зовнішнього вигляду моделі, слід перевірити  кількість деталей крою. Для цього прокладають контрольні нитки ручними та прямими стібками посередині деталей переду і спинки по всій довжині виробу, а в платтях, відрізних по лінії талії, - по центру переду, спинки, на рукавах у верхній точці оката і спідниці. При цьому вузли і закріпки стібків необхідно залишити на лицьовому боці виробу для того, щоб при пошитті виробу вони не попали в строчку і могли бути легко усунені.

Потім перевіряють глибину складок і відстань між ними, переводять лінії на парні деталі або з одного боку на другий за допомогою крейдяної дошки і різця або шпильок.

По спинці зметують виточки, рельєфи, бічні, плечові зрізи, зрізи рукавів.

По окату рукавів прокладають нитки, щоб утворилася зборка, або заметують складки.

 Зметують виточки, рельєфи, складки, бічні зрізи, спідницю по лінії талії з передом і спинкою, а потім заметують низ. Рукава вметують у пройми або прикріплюють до виробу шпильками. У виробах з рукавами реглан зметують  і вметують у пройми обидва рукава. В платтях з поглибленою проймою також вметують обидва рукава. Вметують нижній комір у горловину або прикріплюють його до виробу шпильками.

 Після цього проводять примірку виробу. Для цього зметаний     виріб одягають на замовника скріплюють шпильками розріз застібки по середині переду, виріз у горловини, лінії грудей, талії і бедер. Щоб уникнути зміщення виробу відносно фігури, його слід приколоти з переду і ззаду до білизни по спинці, лінії талії і точно визначити лінію талії. Для цього фігуру тісно оперізують тасьмою і визначають лінію талії. При цьому тасьма повинна лежати рівно. По лінії тасьми приколюють шпильки до виробу. Примірку виконують з допомогою шпильок з правого боку фігури, а якщо фігура має деякі відхилення від умовно пропорційної, - то і з лівого. Звертають увагу на посадку виробу на фігурі замовника, як він прилягає до фігури на ділянці горловини, плечових швів, по лінії грудей, талії і бедер, уточнюють положення плечового шва, лінію, яка повинна проходити по середині плеча, положення бічного шва. Після цього перевіряють глибину, направлення і довжину виточок, підрізів, рельєфів і складок, вирізу горловини. Верхня виточка не залежно від її розташування по моделі повинна бути направлена до центра грудей. 

Виріз горловини має відповідати моделі, якщо по горловині утвориться складка, її по зрізу надсікають у кількох місцях і позначають нову лінію. Комір прикріплюють до виробу так, щоб його середина збігалася з серединою горловини. Необхідно звернути увагу на прилягання виробу по проймі і при необхідності збільшити посадку спинки по плечовому шву або поглибити виточку. Після цього уточнюють лінію талії і довжину, глибину виточок від зрізу талії за рахунок збільшення або зменшення глибини виточок, і перевіряють положення бічних швів і складок, а потім з’ясовують довжину виробу з переду, з боку і ззаду.

Зріз оката правого рукава перегинають на виворітній бік 1,2 -1,5см. і приколюють його до виробу, суміщають вищу точку оката рукава з плечовим швом, а другою і третьою шпильками закріплюють посадку рукава в верхній частині пройми. Потім з’ясовують лінію пройми пілочки і спинки і наносять контрольні знаки на місцях шпильок на рукаві і проймі виробу, з’ясовують ширину, довжину рукава і його положення відносно швів. Зріз з низу виробу, рукава, накладних кишень і інших оздоблювальних деталей, підгинають на виворітній бік і закріплюють шпильками.

Під час примірки плаття – костюма спочатку міряють спідницю, а потім жакет або желет. Після цього прокладають нитки: по лінії підгину низу виробу і низу рукавів, пройми і оката рукава і тд.

Перед з’єднанням рукава з проймою позначають контрольні лінії на рукавах і пройми виробу: на найвищій точці оката і в плечовій частині, на початку, в кінці посадки або зборки. Якщо виріб підлягає значним змінам, нитки зметування зі швів слід витягти і прокласти нитки по всіх швах, складках і виточках. При внесенні незначних змін в конструкцію виробу його складають виворітним боком усередину, перегинаючи по середніх лініях переду і спинки, суміщають шви, виточки і складки.

Потім уточнюють розмір і форму основних деталей, залишають припуски на шви і викроюють обшивки горловини, низу рукавів і тд.

Якщо передбачено виготовлення виробу з двома примірками, його підготовляють до другої примірки. Для цього зметують і зшивають виточки, складки, підрізи і шви по назначених лініях; обробляють накладні кишені, оборки, шви, петлі, борти, застібки, комір, рукава, пояс, та інші деталі. Після цього зметують бічні, плечові зрізи, перед та спинку зі спідницею, заметують низ виробу, вметують комір у горловину, рукава в пройми, приметують накладні кишені і оздоблювальні деталі на основні.

Друга примірка виробу необхідна, щоб з’ясувати його посадку. Виріб надягають на замовника, уточнюють положення бічних і плечових швів, горловину, його ширину та довжину. Остаточно визначають лінію пройми і положення рукава в ній. По зміщених лініях прокладають нитки. Позначені лінії переносять на виворітній бік виробу, а потім зметують. Виріб може бути виготовлений з однією приміркою. Це залежить від кваліфікації закрійника, фігури замовника, складності моделі. 

  2. Економічна оцінка методів обробки.

Застосування різних методів обробки деталей повинно бути економічно обґрунтованим та оцінено. Виробництво праці (Q) або виробіток продукції на одного працюючого визначається випуском виробів в зміни (М) і кількістю працюючих (N), зайнятих в технологічному процесі.