Натуральні і штучні хутро та шкіра, їх аналіз, страница 4

В залежності від призначення ткане хутро має різну висоту, густоту, зафарбування ворсу. Деякі види хутра мають трафаретний малюнок у вигляді плям, і смуг під ягуара, барса, рисі, та ін. Для закріплення ворсу , збільшення теплозахисних властивостей і надання вібростійкості на виворіт тканого хутра наносять латексне покриття.

Ткане хутро з гладким віскозним ворсом використовується в якості підкладки до одягу і взуття.

Для придання хутру підвищеного блиску в склад ворсу додають профіліровані хімічні волокна.

Асортимент хутра на тканій основі значно різноманітний ніж хутра на трикотажній основі. Для дитячих пальто, курток, комбінезонів, головних виробів і для молодіжних виробів найбільш широко використовується хутро вітчизняного виробництва.

Морозко – з коротким меланжевим ворсом , Мельхіор – з густим пружним, вертикально стоячим ворсом,, Лань – з трафаретним п’ятнистим малюнком по м’якому віскозному ворсу,, Бобреня – з гладким віскозним меланжевим ворсом з «сіденою», Пума – з світло-пісочним ворсом з віскозної нитки спіральної крутки.

Хутро штучне для одягу, що імітує се ребристо-чорну лисицю, виробляється з меланжевим ворсом з комбінованої пряжі.

Для молодіжних і жіночих шуб використовується імпортне хутро з повним синтетичним ворсом і трафаретними п’ятнистими малюнками, і різноманітне хутро – імітація: Лабрадор, що імітує норку, Монтана і Аляска.

Хутро з клейовим закріпленням ворсу на тканині – штучний каракуль і смушок. Ці види хутра виробляються наклеюванням спеціального закрученого ворсового шнура (синель) на бязь або коленкор поліізобутиленовим клеєм.

Штучний каракуль і смушок – найбільш важкі види штучного хутра. До недоліків такого хутра належить низька морозостійкість клеєного шару і властивість хутра деформуватися під час носіння. При висушуванні хутра поблизу джерела тепла клейовий шар втрачає еластичність, стає цупким і відходить від тканини.

Прошивне хутро може бути виготовлене на тартинг-машинах, а також на машинах « Малимо» і «Вольтекс».

Виготовлення хутра на цих машинах проводиться шляхом протягування ворсової нитки через каркас – тканину або трикотаж. Утворені при цьому на поверхні матеріалу петлі розрізають та розчісують. Тафтингове хутро використовується в основному в якості підкладки при виготовленні одягу і дублірованих матеріалів.

5. Для спрощення назв м’якої штучної шкіри використовують скорочення. Перед словом «искожа» вказується :

1.  призначення (для одягу, галантерейна та ін.).

2.  вид основного покриття (пористе, пористо-монолітне, монолітне).

3.  скорочена назва нанесеного покриття (полівінілхлоридне – вініл, поліамідне – амід, поліуретанове – уретан, каучукове – еласто, нітроцелюлозне – нітро, і так далі). Після назви через тире ставиться буквене позначення основи (Т– тканина, ТР – трикотаж, НТ – неткане полотно). Наприклад: для одягу пориста еластоіскожа – Т, для одягу пориста вініліскожа – ТТапр.

Вініліскожу виробляють нанесенням ПВХ на тканину, трикотаж , неткане полотно або штучне хутро одним із описаних методів. Використовують прямий і переносний способи нанесення ПВХ. М’які, еластичні , міцні матеріали рухомої структури використовують за основу. Покриття може бути пористе, монолітне, пористо-монолітне; товщина полімерного слоя від 0,1 до 2 мм. для одержання пористого покриття в ПВХ добавляється органічний пороутворювач , який при термічній обробці розкладається з виділенням великої кількості газоподібних продуктів і забезпечує пористість. Для отримання пористо-монолітної іскожі на пористий шар наноситься другий непористий шар, шар ПВХ товщиною 0,1-0,5 мм. Потім лицьову поверхню шкіри покривають оздоблювальним лаком.