Механізм зубчастої рейки машини І022 кл. ОЗЛМ, страница 4

Всі машини, оснащені нерухомою притискною лапкою і рейкою, дають припосаджування нижнього шару тканини. Це пояснюється тим, що під дією сили тертя верхнього шару тканини об лапку за­тримується його переміщення. Нижній шар тканини також дефор­мується під час вдавлювання зубців рейки.

При розтягуванні зшитих деталей може виникнути розрив шва. У сучасних машинах використовують різні способи уник­нути деформації тканини, зокрема припосаджування. Наприклад, комбіновану подачу тканини.

В машинах безпосадкового шва переміщення тканини здійснюєть­ся одночасно зубчастою рейкою 1 і голкою 2 (рис. 183).

Під час переміщення тканини голка 2 опускається в крайнє нижнє положення (див. рис. 183) і разом з рейкою переміщує тка­нину на довжину стібка.

Такий спосіб переміщення тканини застосовується в машинах 1597 кл. ОЗЛМ, 852x5 кл. ПМЗ, 862 кл. ПМЗ, 1852 кл. ПМЗ та ін.

На рис. 184 зображено схему диференційованого переміщен­ня тканини. Ми бачимо передню зубчасту рейку 2, задню зубчас­ту рейку 1. Схема лапки для гофрування тканини представлено на рис. 185: 1 — лапка, 2 — голка, А — тканина. На рис. 186 зобра­жено схему роботи рейки для зшивання тканин з домішками син­тетичних волокон. Лапка 1 подовжена на 6 мм. Задні зубці рейки 2 виконані вище передніх на 1—2 мм. На передній частині голкової пластини 3 нанесена зубчаста насічка.

Схему зубчастої рейки для припосаджування тканини бачимо на рис. 187. Лапка 1 має більш поздовжнє переміщення, ніж рей­ка 3. Внаслідок цього відбувається припосаджування верхнього шару тканини. На рис. 188 представлено схему роботи механізму переміщення тканини обертовими роликами. Схема роботи рейки з притискним роликом 1 подається на рис. 189.

Залежно від виконання технологічної операції застосовують­ся різні за будовою рейки і лапки. На рис. 190 зображені най­більш характерні їх типи. На рис. 190 а

показана форма рейки, що має три ряди. Місце розташування голки позначено лі­терою Г. Така форма рейки забезпечує нормальне переміщення тканин легких, середніх, важких.

При виконанні деяких операцій, на­приклад, при виготовленні комірів, строч­ка виконується на невеликій відстані (1,5— 2 мм) від правого краю.

Під час виконання такої операції пра­вий ряд зубців не тільки непотрібний, а й зайвий, оскільки заважає встановлен­ню направляючої лінійки.

Для виготовлення комірів застосовується одностороння рейка (рис. 190 б). Лапка повинна бути завширшки як і рейка.

Для двоголкових машин при невеликій відстані між голками застосовується рейка, зображена на рис. 190 в, а при великій від­стані між голками — рейка, форма якої зображена на рис. 190 г.

На рис. 190 д зображена роликова лапка для обробки тканини з синтетичних волокон. Ролики запобігають зміщенню деталей.

Форма лапки також впливає на якість строчки. Найбільш роз­повсюджена форма лапки зображена на рис. 190 є.

У машинах, що виконують крайові обметувальні строчки, лапка має спеціальний палець 1 (див. рис. 190 є), на який кладеться верхня нитка при утворенні стібка. Залежно від переміщення па­льця 1 гвинт 2 можна перемістити вправо на 2—3 мм і отримати різну ширину обметування строчки.

В машинах розпошивних застосовується лапка, яка з боків має підпружинені вкладиші 2 і 3, що забезпечують притискання тканини різної товщини (див. рис. 190 ж).

Значно впливає на якість строчки переміщення тканини. То­му необхідно дотримуватись певних умов роботи лапки і рейки. Розглянемо деякі з них.

1.  Лапка площиною підошви повинна розташовуватися на всі ряди зубців рейки. Якщо тканина буде притискуватися лапкою тільки до одного ряду зубців, виникне перекіс площини підошви лапки та рейки і строчка припосаджуватиме матеріал. Крім того, тканина пересуватиметься не по прямій, виникне крива строчка.