Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 2 "Мікроскопія шерсті і шовку"

полтавський національний педагогічний університет

імені в.г. короленка

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра теорії та

методики технологічної освіти

Методичні вказівки до виконання

ЛАБОРАТОРної роботи №2

з курсу «Технологічний практикум (ч. 1). Матеріалознавство»

для студентів І курсу

МІКРОСКОПІЯ ШЕРСТІ І ШОВКУ

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.010103 Технологічна освіта

ПОЛТАВА – 2012

МЕТА РОБОТИ: вивчити методи мікроскопічних досліджень будови білкових волокон тваринного опходження, їх відношення до дії хімічних реагентів і горіння

НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: мікроскоп, предметні і покривні скельця, дистильована вода, піпетки або скляні палички, препарувальні голки, фільтрувальний папір, пінцети, ножиці, дистильована вода, розбавлені та концентровані кислоти /НСL, Н2SО4, НNO)₃/ і лугу/NаОН/, гліцерин, мідно-аміачний розчин, тигельні щипці, фарфорові чашки, спиртівка. Зразки волокон: шерсті і шовку.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ: виконати всі завдання /1-7/і зробити висновки в письмовому вигляді по кожному завданню.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Препарати шерсті краще готувати в гліцерині, при цьому необхідно брати неоднорідну шерсть, в якій завжди є всі основні типи шерстяних волокон.

Для проведення дослідів, що доказують наявність сірки в шерстяних волокнах, волокна поміщають в пробірки і заливають концентрованим лугом (КаОН). При нагріванні пробірок над пальником волокна руйнуються. Потім в пробірки добавляють розчин ацетату свинцю РЬ(СН₃СОО)2*ЗН₂О. При наявності в волокні сірки із розчину випадає осад чорного кольору – сульфід свинцю РЬ8.

Для проведення досліду, якій показує розклад шерстяних волокон на веретеноподібні клітини , невелику кількість волокон поміщають на предметне скло . Потім на них наносять 2-3 краплі концентрованої сірчаної кислоти Н28О4 , накривають зверху другим предметним скельцем І після 15-20хвилиної дії кислоти надавлюють пальцями на скло, порушуючи додатково механічною дією лускоподібний шар. Після цього спостерігають під мікроскопом при малому збільшенні розклад волокон на веретеноподібні клітини.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ

1.Відмітити різницю між волокнами шерсті і шовку.

2.Вивчити будову шерстяних волокон різних типів : пуху, перехідного волося, ості і мертвого волося.

3.Дати визначення, що таке шовк-сирець.

4.Описати дію на шерсть і шовк хімічних речовин:

а)мідно-аміачного розчину;

б) розбавлених і концентрованих кислот і лугів при нормальній температурі і при нагріванні.

5.Відмітить характер горіння шерсті і шовку.

ХІД РОБОТИ :

1.Подивитися рід мікроскопом при великому збільшенні і замалювати поздовжній вигляд різних шерстяних і шовкових ниток.

2.Покласти невелику кількість волокон шерсті і шовку (окремо) в пробірки і подіяти на них при нормальній температурі і нагріванні розбавленими і концентрованими кислотами ( НСІ,Н28О4) і лугом (КаОН), а також мідно-аміачним розчином.

3.Провести дослід, який показує розклад шерстяних волокон на веретеноподібні клітини, подивиться картину розкладу під мікроскопом при малому збільшенні і замалювати її.

4.Перевірити характер горіння шерстяних і шовкових волокон.

5.Навчитись візуально встановлювати різницю між шерстю і шовком і раніше вивченими волокнами.

6.Зразки волокон закріпити до звіту в зошиті.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Назвати волокна тваринного походження.

2.Основні райони вівчарства в Радянському союзі.

3.Дати характеристику основній речовині, з якої складаються волокна тваринного походження.

4.Що таке шерсть ?

5.Які основні види шерсті Вам відомі ?

6.Дати характеристику овечій шерсті.

7.Що називають руном ?

8.Як класифікується шерсть по тонині ?

9.Охарактеризувати шерстяне волокно.

10.Що таке звалювання шерсті ?

11 .Відношення шерсті до лії хімічних реагентів.

12.Якій характер горіння шерсті і шовку ?

13.Назвати основні види шерстяних тканин.

14. Охарактеризувати шовкову нитку.

15.Яки способи обваження натурального шовку ?

ЛІТЕРАТУРА:

1.Мальцева Е.П. Материаловедение текстильних и кожевно-меховьіх материалов: учеб. для сред. спец. учеб. заведений.– М. : Легкопромбьітьіздат, 1989.– 240 с.

2.Стельмашенко В.И., Розаренова Т.В. Материаловедение швейного производства: учеб. для вузов. – М. : Легкопромбьітиздат, 1987. – 224 с.

3.Панкратова М.А., Гапонова В.П. Текстильньїе волокна. Учеб. для сред. спец, учеб. заведений. – М.: Легкопромбьітиздат, 1986. – 272с.

4.Кукин Т.Н., Соловьев А.Н., Кобляков А.И. Текстильное материаловедение / строение и своиства нитей и волокон /. Учеб. для вузов. – М.: Легкопромбьітиздат, 1989– 96с.

5.Грановский Т.С., Мшвенмерадзе А.П. Строение и анализ тканей. Учеб. пособие для сред. проф.-тех. училищ.– М.:Легкопромбьітиздат, 1983.–  96с.

6.Лабораторний практикум по материаловедению швейного производства. Учебное пособие для высших учебных заведений легкой промьішлености. Б.А. Бузов, Н.Н. Пожидаев, Т.А. Модестов.