Методична розробка лабораторної роботи № 6 "Побудова основи конструкції жіночого плаття по методиці ЦНІІШП", страница 4

Примітка до таблиці 3:

1 У формулі 2 П_пл= 0, припускаючи, що в моделі відсутні плечові накладки. За наявності накладок на їх висоту коректується висота закритої пройми.

2.  Відрізок ТТ₁ при проектуванні платтів з нерозрізною спинкою виступає як допоміжний.

3.  Розрахунки по формулі 15 виконуються у разі проектування спинки з середнім швом. У виробах із спинкою без середнього шва верхнє відведення не проектується В цьому випадку задається додаткова величина підйому точки підстави горловини спинки: А₀А₀₂= 0,9 см

4.  Горловина спинки будується на перпендикулярі, відновленому в точці А до прямої АУ; у виробах з нерозрізною спинкою, коли величина відведення середньої лінії спинки А₀А₀₁ рівна нулю - на горизонталі А.

5.  У формулі 17 довжину виробу беруть по моделі або за шкалою довжин виробів.

6.  У формулі 27 Д_{тс1факт} - відстань від перпендикуляра, проведеного в точці Т₁ до прямій УТ₁ до вершини горловини спинки А₂ на кресленні. Цю величину вимірюють паралельно середній лінії спинки на відстані, рівному ширині горловини спинки. У виробах з нерозрізними спинками виміряну на кресленні Д_{тс1факт} зменшують на величину підйому підстави горловини спинки А₀А₀₂.

7.  У формулах 31 і 41 вільний член, рівний 1,5 см пов'язаний з модельними особливостями - копіюванням плечового шва у бік спинки, що не є обов'язковою умовою.

8.  У виробах з нерозрізною спинкою відрізок ТП₀ (див. формулу 41) збільшують на величину підйому точки підстави горловини спинки А₀А₀₂.

9.  У формулі 53 при виборі значення довжини відрізка Т₂П₅ враховують той факт, що менша його величина забезпечує великий ступінь поглиблення пройми.

10.Розрахунки по формулах 57 і 58 необхідно виконати самостійно, заздалегідь змірявши довжини верхніх ділянок пройми спинки і переду (П₁П₅ і П₄П₆), оформлених плавними кривими між точками П₁ і П₅, а також П₄ і П₆ відповідно.

11. Після побудови пройми вимірюють її довжину і отриману величину зіставляють з розрахунковою, обчисленою за формулою: Д_пр=Д_ок/(1+Н)

Відхилення фактичної довжини пройми, що допускається, від розрахункової +0,5см.

12. При визначенні положення вершини бічного краю (точки Г₁₀) слід враховувати, що величина відрізка Г₃Г₁₀ може змінюватися залежно від модельних особливостей, а також способу з'єднання рукава з проймою (ушивання у відкриту або закриту  пройму). Згідно рекомендацій [1] вершину бічного шва при розробці креслення  плаття  розташовують  на відстані, рівному 0,3-0,5 ширини пройми від вертикалі, що обмежує пройму спинкою.

13. При розрахунку відрізка Б₁Б₃ (див. формулу 68) враховують, що відповідно до моделі ширина спинки по лінії стегон може бути збільшена на 0,5÷1,0см в порівнянні з шириною спинки по лінії талії.

14. Точка Г₁₃ - вершина бокового краю переду - виходить при зрівнюванні вказаного зрізу переду вище лінії талії по бічному зрізу спинки. При цьому лінію пройми переду коректують, плавно підводячи до первинної лінії пройми.

15. У формулі 73 при розрахунку суми розчинів виточок по лінії талії для платтів з нерозрізною спинкою складова Т₁Т₈ замінюється на ТТ₈, оскільки відведення Т₁ в цьому випадку не передбачається Розрахунок ∑В здійснюється самостійно, на підставі виконаних па кресленні конструкції необхідних вимірювань Т₁Т₈ (ТТ₈) і Т₁₁Т₀₄.

16. Розподіл ∑В в талієвих виточках переду і спинки, а також бічний шов виробу залежить від характеру модельних особливостей проектованого плаття (ступені прилягання на різних ділянках). У приведених розрахунках характер розподілу відповідає запропонованому в оригіналі методики [2]. Типовий розподіл сумарного розчину виточок, що рекомендується [1] відповідно: