Примітка до таблиці 3:
1 У формулі 2 Ппл= 0, припускаючи, що в моделі відсутні плечові накладки. За наявності накладок на їх висоту коректується висота закритої пройми.
2. Відрізок ТТ1 при проектуванні платтів з нерозрізною спинкою виступає як допоміжний.
3. Розрахунки по формулі 15 виконуються у разі проектування спинки з середнім швом. У виробах із спинкою без середнього шва верхнє відведення не проектується В цьому випадку задається додаткова величина підйому точки підстави горловини спинки: А0А02= 0,9 см
4. Горловина спинки будується на перпендикулярі, відновленому в точці А до прямої АУ; у виробах з нерозрізною спинкою, коли величина відведення середньої лінії спинки А0А01 рівна нулю - на горизонталі А.
5. У формулі 17 довжину виробу беруть по моделі або за шкалою довжин виробів.
6. У формулі 27 Дтс1факт - відстань від перпендикуляра, проведеного в точці Т1 до прямій УТ1 до вершини горловини спинки А2 на кресленні. Цю величину вимірюють паралельно середній лінії спинки на відстані, рівному ширині горловини спинки. У виробах з нерозрізними спинками виміряну на кресленні Дтс1факт зменшують на величину підйому підстави горловини спинки А0А02.
7. У формулах 31 і 41 вільний член, рівний 1,5 см пов'язаний з модельними особливостями - копіюванням плечового шва у бік спинки, що не є обов'язковою умовою.
8. У виробах з нерозрізною спинкою відрізок ТП0 (див. формулу 41) збільшують на величину підйому точки підстави горловини спинки А0А02.
9. У формулі 53 при виборі значення довжини відрізка Т2П5 враховують той факт, що менша його величина забезпечує великий ступінь поглиблення пройми.
10.Розрахунки по формулах 57 і 58 необхідно виконати самостійно, заздалегідь змірявши довжини верхніх ділянок пройми спинки і переду (П1П5 і П4П6), оформлених плавними кривими між точками П1 і П5, а також П4 і П6 відповідно.
11. Після побудови пройми вимірюють її довжину і отриману величину зіставляють з розрахунковою, обчисленою за формулою: Дпр=Док/(1+Н)
Відхилення фактичної довжини пройми, що допускається, від розрахункової +0,5см.
12. При визначенні положення вершини бічного краю (точки Г10) слід враховувати, що величина відрізка Г3Г10 може змінюватися залежно від модельних особливостей, а також способу з'єднання рукава з проймою (ушивання у відкриту або закриту пройму). Згідно рекомендацій [1] вершину бічного шва при розробці креслення плаття розташовують на відстані, рівному 0,3-0,5 ширини пройми від вертикалі, що обмежує пройму спинкою.
13. При розрахунку відрізка Б1Б3 (див. формулу 68) враховують, що відповідно до моделі ширина спинки по лінії стегон може бути збільшена на 0,5÷1,0см в порівнянні з шириною спинки по лінії талії.
14. Точка Г13 - вершина бокового краю переду - виходить при зрівнюванні вказаного зрізу переду вище лінії талії по бічному зрізу спинки. При цьому лінію пройми переду коректують, плавно підводячи до первинної лінії пройми.
15. У формулі 73 при розрахунку суми розчинів виточок по лінії талії для платтів з нерозрізною спинкою складова Т1Т8 замінюється на ТТ8, оскільки відведення Т1 в цьому випадку не передбачається Розрахунок ∑В здійснюється самостійно, на підставі виконаних па кресленні конструкції необхідних вимірювань Т1Т8 (ТТ8) і Т11Т04.
16. Розподіл ∑В в талієвих виточках переду і спинки, а також бічний шов виробу залежить від характеру модельних особливостей проектованого плаття (ступені прилягання на різних ділянках). У приведених розрахунках характер розподілу відповідає запропонованому в оригіналі методики [2]. Типовий розподіл сумарного розчину виточок, що рекомендується [1] відповідно:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.