Методична розробка лабораторно-практичної роботи "Основи технічного моделювання поясних виробів", страница 2

Моделюючи складки необхідно:

― попередньо уточнить форму та силует моделі, вид складок, місце їх розміщення ;

― позначити лінії складок та розрізати їх;

        ― розсунути частини викрійки;

― кожну складку поглибити на лінії талії, а внизу звузити на величину, яка дорівнює розхилу талієвої виточки, поділеного на кількість складок.

У моделюванні спідниць із однобічною складкою (мал. 1,в) або із шлицею необхідно врахувати додачі на глибину складки або шлиці. Однобічна складка може бути завширшки 3-7см, і завглибшки удвічі більшого за ширину. Зустрічні складки (мал. 6) моделюють на основі однобічних, тільки удвічі ширші. Бантові складки (мал. 7) моделюють так само, як і зустрічні з відмінністю у відстані між ними (6-8) або згідно моделі. Для моделювання шлиці у передньому або бокових швах, або середньому шві заднього полотнища спідниці, використовують додачі на одну або дві шлиці. Спідниці зі складками на передньому або задньому полотнищах (мал. 8) моделюють методом переміщення талієвих виточок у складки, рівномірно розподіляючи їх на величину, яка дорівнює сумі виточок по лінії талії.

Особливості моделювання спідниці з підрізами (мал. 9) є те, що підрізи можливо розміщувати на будь-якій частині виробу, симетрично й асиметрично. Підрізи проектують по всій довжині бокових швів, а також від лінії середини переднього або заднього полотнища. Якщо, лінія підрізу знаходиться вище ліній стегон, талієві виточки закривають, а якщо нижче-залишають без змін. Особливо ефектно виглядають спідниці з асиметричними підрізами (мал. 10), які розміщують найчастіше від бокових зрізів.

Лінію підрізів оформлюють складками, зборками або застосовують прийоми конічного чи паралельноконічного розміщення деталей виробу.

Спідниці з драпіруваннями виготовляють з тканин, що легко драпіруються (шовк, трикотаж) та утворюють об’ємні м’які або гнучкі складки. У спідницях з таким оздобленням виточки переносять у драпірування. У більшості випадків драпірування розміщують у верхній частині спідниці від лінії талії або бокових швів на лінії стегон. Драпірування проектують у вигляді симетричних чи асиметричних складок (мал. 11, 12).

Характерною особливістю моделювання спідниць з симетричним драпіруванням є використання викрійки спідниці у половинному розмірі. У моделюванні з асиметричним драпіруванням використання викрійки в розгорнутому вигляді. У разі, коли для створення ефекту драпірування недостатньо одного переміщення виточок, додатково виконують конічне розширення деталей спідниці.

Спідницю на запах (мал. 13) моделюють на основі креслення прямої спідниці. До переднього полотнища додають величину запаха до лінії середини. У таких спідницях переднє полотнище складається з двох частин. Величина запаху має бути не менше 25см або згідно моделі. Запах на задньому полотнищі моделюють аналогічно попередньому (мал. 13).

У моделюванні спідниць, звужених до низу, використовують креслення основи прямої двошовної спідниці, змінюючи його за допомогою конічного звуження. Іноді для звуження спідниці досить зменшити її ширину внизу на бокових зрізах на 1-2см.