Асортимент тканин. Визначення бавовняних, лляних, вовняних, шовкових, синтетичних і штучних тканин та їх властивості, страница 2

Таблиця 2.

Асортимент шовкових тканин

Прим. Знак «+» чи «–» вказує на наявність чи відсутність тканини даного типу в асортименті шовкових тканин відповідної групи.

Перша цифра артикула , яка відповідає групі тканини, вказує на волокнистий склад ниток, друга, яка відповідає підгрупі, – на структуру ткнаини (крепова, гладьова, жакардова і т.д.), останні цифри, як і для шерстяних тканин, вказують на порядковий номер артикулу.

Асортимент лляних тканин поділяється на 16 груп. Дві перші цифри артикулу від 01 до 16 вказують на групу тканини (01 – жакардові широкі тканини, 02 – жакардові і кареточні вузькі, 03 – полотно і гладкі полотнища, 04 – полотнища вузькі білі і напівбілі, 05 – полотнища широкі білі і напівбілі, 06 – тканини костюмно-платтяні), решта 9 груп включає грубі полотна , бортівку, парусину, пакувальні та мішкові тканини. Кожна група поділяється за волокнистим складом на дві підгрупи: 1 – лляні тканини, 2 – напівлляні тканини. Підгрупі відповідає третя цифра артикулу.

Асортимент бавовняних тканин поділяється на 17 груп за призначенням (білизняні, платтяні, одежні , підкладочні тощо). В окремих випадках найпоширеніші види тканин виділені у самостійні групи (ситці, бязі, сатини). У швейному виробництві для виготовлення різних видів одягу використовуються в основному ткнаини перших шести груп. До 1-ї групи належать ситці, до 2-ї – бязі. Група білизняних тканин позначена в артикулі цифрою 3 і поділяється на підгрупи: бязеву, міткалеву і спеціальну; 4-та група – сатини поділяються на дві підгрупи :кардні і гребінні сатини; 5-та група платтяних тканин поділяється на чотири підгрупи : за сезонністю – на демісезонну, літню, зимову та пдгрупу тканин з утком із комплексних хімічних ниток; 6-та група одежних ткани поділяється на підгрупи: гладкофарбовану, спеціальну, меланжево-пістрявоткану та зимову.

Вид обробки студент повинен визначити шляхом зовнішнього огляду. При цьому треба встановити , чи це тканина сурова , відварена і кислотована, напівбіла, відбілена, гладкофарбована, меланжева, пістрявоткана чи вибивна; чи підлягала вона в процесі обробки звалюванню і начисуванню чи, навпаки, обпалюванню і підстриганню, одержала м’яку чи лощену обробку тощо.

Установити це можна за такими ознаками : сурава бавовняна тканина має жовтуватий відтінок, лляна – сіро-зелений. Після відварювання і кислотування лляні тканини набувають сірого кольору, після часткового відбілювання – жовтуватого. Відбілені тканини повинні бути абсолютно білими. Гладкофарбовані тканини мають рівномірне забарвлення по всій площині; меланжеві складаються з різнокольорових волокон, змішаних до прядіння. Той чи інщий відтінок меланжевої тканини залежить від співвідношення в суміші волокон різних кольорів. У пістрявотканих тканинах малюнок у клітинку чи смужку створюється різними нитками. При наявності у тканині кольорових просновок її можна віднести до пістрянотканих.