Діаграма варіантів використання (use case diagram) — діаграма, на якій зображуються відносини між акторами й варіантами використання.
Мета діаграми використання:
Суть діаграми використання: проектована система представляється у вигляді безлічі сутностей або акторів, взаємодіючих із системою за допомогою так званих варіантів використання.
Базові елементи діаграми використання:
Конструкція або стандартний елемент мови UML варіант використання застосовується для специфікації загальних особливостей поводження системи або будь-якої іншої сутності предметної області без розгляду внутрішньої структури цієї сутності. Кожний варіант використання визначає послідовність дій, які повинні бути виконані проектованою системою при взаємодії її з відповідним актором. Діаграма варіантів може доповнюватися пояснювальним текстом, що розкриває зміст або семантику складових її компонентів. Такий пояснювальний текст одержав назву примітки або сценарію.
Окремий варіант використання позначається на діаграмі еліпсом, усередині якого вписується його коротка назва або ім'я у формі дієслова з пояснювальними словами (мал. 1).
Мал. 1. Графічне позначення варіанта використання
Актор являє собою будь-яку зовнішню стосовно моделюємої системи сутність, що взаємодіє із системою й використовує її функціональні можливості для досягнення певних цілей або рішення окремих завдань. При цьому актори служать для позначення погодженої безлічі ролей, які можуть грати користувачі в процесі взаємодії із проектованою системою. Кожний актор може розглядатися як якась окрема роль щодо конкретного варіанта використання. Стандартним графічним позначенням актора на діаграмах є фігурка "чоловічка", під якою записується конкретне ім'я актора (мал. 2).
Мал. 2. Графічне позначення актора
Інтерфейс (interface) служить для специфікації параметрів моделі, які видимі ззовні без вказівки їхньої внутрішньої структури. Умові UML інтерфейс є класифікатором і характеризує тільки обмежену частину поводження моделюємої сутності. Стосовно до діаграм варіантів використання, інтерфейси визначають сукупність операцій, які забезпечують необхідний набір сервісів або функціональності для акторів. Інтерфейси не можуть містити ні атрибутів, ні станів, ні спрямованих асоціацій. Вони містять тільки операції без вказівки особливостей їхньої реалізації. Формально інтерфейс еквівалентний абстрактному класу без атрибутів і методів з наявністю тільки абстрактних операцій.
Мал. 3. Графічне зображення інтерфейсів на діаграмах варіантів використання
Графічний символ окремого інтерфейсу може з'єднуватися на діаграмі суцільною лінією з тим варіантом використання, що його підтримує. Суцільна лінія в цьому випадку вказує на той факт, що пов'язаний з інтерфейсом варіант використання повинен реалізовувати всі операції, необхідні для даного інтерфейсу, а можливо й більше (мал. 4, а). Крім цього, інтерфейси можуть з'єднуватися з варіантами використання пунктирною лінією зі стрілкою (мал. 4, б), що означає, що варіант використання призначений для специфікації тільки того сервісу, що необхідний для реалізації даного інтерфейсу.
Мал. 4 Графічне зображення взаємозв'язків інтерфейсів з варіантами використання
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
