b. перевіряє
та
. Якщо обидва є дійсними,
генерує маркер неспростовності доставки
та відправляє
об’єкту
, де
позитивне.
Якщо
дійсний, а
не
дійсний, тоді
відправляє
об’єкту
, де
негативне.
Рисунок 10.1 – Механізм М1
c. Об’єкт перевіряє, що
надійшов
від
. Якщо це дійсно так та
позитивне, встановлюється неспростовність
джерела (тобто повідомлення надійшло від об’єкта
). В
іншому випадку, якщо об’єкт
одержує
, а
є негативним,
тоді маркер неспростовності джерела
вважається недійсним та
виконання механізму припиняють.
d. зберігається для встановлення
неспростовності джерела у майбутньому.
Об’єкт відправляє
об’єкту
.
a. Об’єкт перевіряє значення
,
що міститься у
та після цього, використовуючи
ключ
, генерує
і
відправляє його до
, з метою подання запиту на
перевіряння
, що надійшов від
.
b. перевіряє, що
надійшов
від
та перевіряє автентичність
. Якщо результат обох перевірок позитивний,
відправляє
об’єкту
, де
позитивне.
Якщо
не є дійсним,
відправляє
до об’єкта
, де
негативне.
c. Об’єкт перевіряє, що
надійшов
від
. Якщо це дійсно так та результат
перевіряння позитивний, встановлюється неспростовність доставки.
d. зберігається для встановлення
неспростовності доставки у майбутньому.
Неспростовність джерела та неспростовність
доставки встановлюються за чотири транзакції між двома об’єктами та . У цьому механізмі
відправляє
у
повідомлення-квитанцію безпосередньо
об’єкту
, у той же час, коли він відправляє це
повідомлення до об’єкта
(див. рис. 10.2).
Рисунок 10.2. – Механізм М2
a. Об’єкт генерує конверт безпеки
використовуючи ключ
, де
це
, що визначений у пункті 8.3.1, де елемент
даних
порожній. Об’єкт
після
цього робить запит на отримання
надсилаючи конверт
безпеки до
.
b. перевіряє, що конверт безпеки надійшов від
об’єкта
. Якщо це дійсно так,
доповнює
, шляхом
включення елемента даних
та обчислює
використовуючи ключ
та виробляє
за
допомогою ключа
та повертає його об’єкту
.
c. Об’єкт перевіряє, що конверт безпеки
надійшов від
.
Об’єкт відправляє
:
a. Об’єкт перевіряє значення
,
що міститься у
, потім, використовуючи ключ
, генерує
та відправляє
його до
, з метою надання запиту на перевіряння маркера
неспростовності джерела
, що надійшов від об’єкта
.
b. перевіряє, що
надійшов
від об’єкта
, а також перевіряє автентичність
. Якщо результати обох перевірок
позитивні,
генерує
та
відправляє
,
де позитивне. Якщо
є
дійсним, а
не дійсний, тоді
відправляє
,
де негативне.
c. Об’єкт перевіряє, що
надійшов
від
. Якщо це дійсно так та значення
позитивне, тоді встановлюється
неспростовність джерела. В іншому випадку, якщо об’єкт
одержує
та значення
є
негативним, тоді
вважається недійсним, а
виконання механізму припиняють.
d. зберігається для встановлення
неспростовності джерела у майбутньому.
a. Відразу після
відправляння об’єкту
у
транзакції 3,
також відправляє конверт безпеки
об’єкту
.
b. Об’єкт перевіряє
та
. Якщо результати обох перевірок позитивні,
встановлюється неспростовність доставки (тобто повідомлення було отримано об’єктом
).
c. зберігається для встановлення
неспростовності доставки у майбутньому.
Неспростовність джерела та неспростовність
доставки встановлюються за чотири транзакції між двома об’єктами та . У механізмі М3, третя
діє у якості посередника між джерелом та
одержувачем – двома об’єктами, які ніколи не взаємодіють безпосередньо. Для досягнення
цього, об’єкт
у транзакції 1 відправляє
повідомлення
, яка перенаправляє його у транзакції 2 до об’єкта
(див. рис. 10.3).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.