Завдання та методичні поради до виконання контрольної роботи з дисципліни "Стратегічне управління підприємством", страница 4

Чистий обіговий капітал (потреба у власних обігових коштах) формує значну частину капіталовкладень і необхідний для повної або часткової експлуатації проектів підприємства. Його величина визначається як різниця між поточними (обіговими) активами та поточними обов‘язками.

Для спрощення розрахунків приймемо розмір обігових коштів на рівні змінної собівартості випуску (відповідно за кожним роком), а розмір поточних обов`язків на рівні 30% розміру змінної собівартості випуску.

При розрахунках потреби у чистому обіговому капіталі (власних обігових коштах) за роками здійснення проектів треба мати на увазі, що у розрахунки необхідно включати тільки величину зміни чистого обігового капіталу порівняно з попереднім роком. Приріст чистого обігового капіталу  "+ ЧОК" буде значити відтік (витрату) реальних коштів; вивільнення "- ЧОК" — їх прилив (надходження).

Таблиця 1 — Визначення потреб у чистому обіговому капіталі, тис. грн

Найменування показника	Значення за роками
	2004	2005	2006
Обігові активи	20000	20075	20160
Поточні обов‘язки	6000	6022	6048
Чисті обігові кошти	14000	14053	14112
Приріст (вивільнення) чистих обігових коштів	14000	53 (14053-14000)	59 (14112-14053)

Таким чином за три роки розмір потреби у чистому обіговому капіталі – 14112 тис. грн. (14000 + 53 + 59).

Основний капітал включає витрати по інвестиціям в основні фонди, земельні ресурси, вартість будівництва та передвиробничі витрати (витрати на конструкторсько-технологічну, організаційно-фінансову підготовку виробництва).

У нашому випадку це витрати на придбання нових основних фондів, які необхідні для виготовлення нового виробу "С" (додаток А, таблиця А3), витрати на придбання основних фондів, які пов‘язані із розширенням виробництва модифікованих виробів "В 1" та "Б 1". Для визначення загальної величини інвестицій в основні фонди необхідно скласти допоміжну таблицю (див.  таблицю В4, додаток В).

При розрахунках вартості нових основних фондів для розширення виробництва виробів "Б 1" та "В 1" необхідно врахувати залишкову вартість відповідного обладнання, індекс росту обсягу виробництва (продаж) та коефіцієнт ринкової вартості обладнання. Для усіх варіантів коефіцієнт ринкової вартості обладнання встановимо – 1,5.

Якщо, наприклад, залишкова вартість обладнання, яке було необхідне для виробництва виробу "Б 1" — 40000 тис. грн, індекс росту обсягу виробництва (визначимо по вихідним даним демонстраційного прикладу для проекту № 1, без урахування росту цін):

І_v = 50000 * 0,8 : 50000 * 0,35 = 40000 : 17500 = 2,286,

коефіцієнт ринкової вартості обладнання – 1,5, тоді вартість обладнання яке необхідно придбати (ОФ):

ОФ = (40000 * 2,286 – 40000) * 1,5 = 77160 тис.грн

Якщо обладнання вивільняється, будемо вважати роком його продажу - рік зняття виробу з виробництва (чи зменшення випуску) відповідного виробу.

Передвиробничі витрати у нашому випадку представлені витратами на конструкторську та технологічну підготовку виробництва. Таким чином, усі інвестиційні витрати необхідно буде занести у таблицю форми (див. таблицю В5 додаток В) :

Інвестиційні ресурси, які необхідні для проведення організаційно-технічних заходів щодо покращення техніко-економічних показників виробів “Б” і “В” у році впровадження складають 200 тис. грн.

2.4   РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ

При розрахунках амортизації необхідно мати на увазі, що усі витрати на формування основного капіталу підлягають амортизації. Основні фонди, які експлуатує підприємство для здійснення проектів відноситься до різних груп. Згідно з законом "Про оподаткування прибутку підприємств" усі основні фонди поділяються на 4 групи, за кожною з якої встановлена власна норма амортизаційних відрахувань:

І гр — будинки, споруди, їх структурні компоненти – 2% (в розрахунку на квартал)