Статистичне оцінювання кон’юнктури товарного ринку, страница 4

Звичайно, не всі товари обов’язково мають кілька каналів реалізації. Це стосується, передусім, сировинних товарів, наприклад нафти сирої, яка транспортується магістральними трубопроводами та ін. Отже, при вивченні місткості ринку потрібно добре знати специфіку товарного ринку. Розглянемо результати наших розрахунків місткості внутрішнього ринку на прикладі нафти (табл. 12.3).

Таблиця 12.3

Динаміка місткості внутрішнього ринку нафти України за перше півріччя 2000 р.

Як видно з даних табл. 12.3, при розрахунку місткості внутрішнього ринку нафти без урахування імпорту попит (або реалізація) перевищує в цілому пропозицію (виробництво) майже втричі (місткість дорівнює 288 %), а з урахуванням імпорту (який транзитом проходить в інші країни по трубопроводах), місткість внутрішнього ринку нафти становила в першому півріччі 2000 року  лише 17,8 %, тобто майже 82 % нафти проходить через Україну транзитом.

Якщо місткість ринку більша за одиницю, тобто попит перевищує пропозицію, то це ринок продавця і ціна підвищуватиметься, а рух ціни характеризуватиметься зростаючою (висхідною) тенденцією.

Якщо місткість ринку менша за одиницю, тобто попит менший від пропозиції, то це ринок покупця і ціна за певних умов знижуватиметься, а рух ціни характеризуватиметься спадною (низхідною) тенденцією.

Однак для здійснення купівлі будь-якого товару одного лише бажання придбати не досить. Потенційні покупці повинні мати адекватний дохід або відповідну купівельну спроможність. Показники диференціації доходів дають змогу визначити купівельну спроможність населення та привабливість країни як експортного ринку:

.

Відповідно до доходів визначається і місткість ринку як товарний еквівалент доходу, яка може бути великою, середньою чи  малою (наприклад, для дорогих споживчих товарів):

Факторами попиту при вивченні кон’юнктури крім купівельної спроможності населення є також насиченість ринку, зміна товарних запасів та ін. Насиченість ринку характеризується такими статистичними показниками, як рівень споживання продовольчих товарів на душу населення, рівень забезпеченості товарами тривалого користування в розрахунку на 100 сімей або на 1000 жителів (фактичний рівень та раціональний).

Взаємодія головних кон’юнктуроформуючих факторів — попиту та пропозиції, товарних запасів зумовлює такі види кон’юнктури:

·  знижена, коли спостерігається стабільна перевага пропозиції товару Пр над попитом По, зниження цін на товар, зменшення кількості укладених угод;

·  низька, яка характеризує тимчасову перевагу пропозиції товару над його попитом, ринкові ціни досягають найменшого рівня, понижуються прибутки підприємств;

·  підвищена, коли спостерігається стабільна перевага попиту над пропозицією товару, зростання ринкових цін на товар;

·  висока кон’юнктура, яка характеризується збереженням переваги попиту на товар над його пропозицією, ціна на товар зростає і збільшуються прибутки підприємств;

·  ринкова рівновага — це короткочасний стан ринку, де попит урівноважений пропозицією.

Для зручності визначення виду кон’юнктури пропонуємо скористатися схемою (табл. 12.4).

Таблиця 12.4