.
В каскаді використаємо такі елементи [5]:
Cр: К10-17-М47-25В-560пФ ±10%;
Св: К50-6-25В-5мкФ±10%.;
Rн: С2-23-0,125-18кОм±10%;
Rз: С2-23-0,125-100кОм±10%;
Rв: С2-23-0,125-430Ом±10%;
2.4 Розрахунок частотних спотворень пристрою
Розрахуємо коефіцієнти частотних спотворень в області ВЧ [3,4]
,
,
де, - верхня гранична частота, задана в ТЗ ( Гц);
, - сталі часу затримки каскадів, відповідно, попереднього та кінцевого підсилення, що визначаються таким чином [1,4]
;
.
В п.3.1 розраховано =9,5∙10-12 Ф. Знайдемо тепер
,
де, СМ – ємність монтажу КПП (СМ = 2 пФ);
СВХ.ККП – вхідна ємність ККП (СВХ =СЕ.ККП =10 пФ);
СВИХ.КПП – вихідна ємність відповідного каскаду (СВИХ.КПП = 6 пФ)
(Ф).
- еквівалентний опір каскаду, що визначається паралельним з’єднанням опору колекторного кола та навантаження каскаду, яким є вхідний опір наступного каскаду.
Отже, маємо
,
(Ом);
,
(Ом).
Тоді знайдемо сталі часу затримки каскадів
(с),
(с).
Отже, значення коефіцієнта частотних спотворень в області ВЧ для КПП та ККП, відповідно
(раз),
(дБ);
(раз),
(дБ).
Отже, результуючі частотні спотворення в області ВЧ всього пристрою будуть:
,
=0,93(дБ).
Такі частотні спотворення допустимі згідно ТЗ
Розрахуємо частотні спотворення пристрою в області НЧ.
Для цього скористаємось формулою [4]
.
Для ККП
,
(с).
Для КПП аналогічно
,
(с).
Отже, розрахуємо частотні спотворення каскадів в області НЧ
= 1,045 (раз),
(дБ);
= 1,036 (раз),
(дБ).
Частотні спотворення в області НЧ всього пристрою визначаються таким чином
,
0,382+0,307=0,689 (дБ).
Отриманий результат задовольняє умовам умовам ТЗ.
2.4 Розрахунок нелінійних спотворень пристрою
Для даного розрахунку використаємо метод п’яти ординат. Для цього на вихідній характеристиці при вiдомiй динамiчнiй характеристиці визначимо , що відповідає мінімальному колекторному стрму, - максимальному, а також промiжнi та значення колекторного струму i відповідні їм значення базових струмів: , , , . Одержані значення занесемо до таблиці 4.
Далі на вхідній характеристиці транзистора КТ940А при визначаємо значення напруг зміщення: , , , .Одержані значення також занесемо до таблиці 4.
Тепер розрахуємо напруги еквівалентного генератора [4], що відповідають струмам бази та напругам зміщення ( Ом). Одержані значення занесемо до таблиці 4.
Таблиця 4 – Точки для побудови наскрізної характеристики
Точка харак. |
МІН |
1 |
2 |
МАКС |
, мА |
12 |
18,5 |
31,5 |
38 |
, мА |
0,1 |
6,375 |
19,125 |
25,4 |
, В |
0,75 |
2,875 |
7,125 |
9,25 |
, В |
1,949 |
4,723 |
10,272 |
13,046 |
За даними таблиці 4 будуємо наскрізну характеристику (дивись додаток Е, рисунок Е.1)
На наскрізній характеристиці відстань по осі абсцис від до ділимо на чотири рівних відрізки і визначаємо додаткові значення колекторних струмів мА, мА, мА.
Далі за методом п’яти ординат визначаємо п’ять значень струму: амплітуди 1,2,3, і 4-ї гармонік колекторного струму і середньої складової [4]
,
(А);
,
(А);
,
(А);
,
(А).
Розрахуємо коефіцієнт нелінійних спотворень для даної схеми [1,4]
,
.
Отже, в даному пункті розраховано номінали елементів пристрою, що забезпечують його режимта корекцію АЧХ. Для значень номіналів цих елементів було розраховано основні параметри, що характеризують роботу пристрою, що свідчить про якість роботи пристрою та відповідність його вихідних параметрів до ТЗ.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.