Розробка схеми підсилювача нижніх частот радіоприймача, страница 6

Виберемо опір R2=100 кОм , тоді опір R1=100/6.3=15.8 кОм

Опір R3=R1/6.3=2.52 кОм

Так як частоти регулювання обрано f₁=40Гц та  f₄=16кГц , то тоді f₂=400Гц

Тоді ємності в регуляторі тембру будуть :

Ф=252нФ ;

 Ф=40нФ;

Опір R4 обирається приблизно R4=11кОм , так як опори R2 і R7 повинні бути рівними , то R7=100кОм .

Опір R5 обирається рівним R5=18кОм , то тоді

 , R6=R5/6.3=2.85 кОм

Ф = 3.49нФ ;

С3/С4=1/6.3  тоді С4=С3*6.3=22нФ .

Обираємо елементи зі стандартних :

R1- C2-23-0.125-16кОм

R2- СП3-23-25-100кОм

R3- С2-23-0.125-2.7кОм

R4- С2-23-0.125-11кОм

R5- С2-23-0.125-18кОм

R6- С2-23-0.125-3кОм

R7- СП3-23-25-100кОм

C1- К10-17-39нФ-50В

C2- К10-17-270нФ-50В

C3- К10-17-3.3нФ-50В

C4- К10-17-22нФ-50В

3.3. Розрахунок регулятора підсилення .

Щоб забезпечити глибину регулювання підсилення  30дб , потрібно , щоб регулятор підсилення міг ослабляти сигнал в 32 рази .

Застосуємо схему регулятора гучності :

Рис.7.Схема електрична принципова регулятора гучності.

Мінімальний рівень сигналу у данному випадку встановлюється за допомогою додаткового опору R2;

R1+R2=20кОм

.

Щоб регулятор підсилення не шунтував джерело сигналу , то оберемо його з урахуванням забезпечення вхідного опору 20кОм ;

R1=31/32 *20 кОм =19.5 кОм .

Найближчий номінал 20кОм .

Тоді R2=R1(31/32-1)=0.66 кОм , найближчий номінал 0.66кОм

Обираємо слідуючі резистори :

R1—СП3-23-25-20кОм ,

R2 – С2-23-0.125-0.66 кОм .

4.Моделювання розробленого пристрою на ЕОМ.

     Для моделювання обираємо вибраний у п3.2 регулятор тембру.

Моделювання будемо здійснювати за допомогою схемного пакета Electronic Workbench версії 5.0. Дана версія схемного редактора набагато краща за попередні, і дуже проста у використанні. Єдиним її недоліком, для нашого використання,  є те що ця версія англомовна .

Ми застосували цей редактор через його широкі можливості:  в режимі аналізу по змінному струму розраховуються амплітудно-частотна характеристика (АЧХ), фазочастотна характеристика (ФЧХ) та груповий час затримки (ГЧЗ) між двома будь-якими вузлами з логарифмічним або лінійним масштабом по вісі частот; в режимі аналізу по постійному струму розраховується залежність постійної напруги на будь-якому вузлі схеми як функції постійної напруги на іншому вузлі.

В схемному редакторі Electronic Workbench 5.0 існують також і інші режими аналізу електричних схем, які ми не використовували в даній курсовій роботі.

Для того, щоб завантажити схемний редактор Electronic Workbench 5.0, який працює із середовища Windows 95 і вище, потрібно за допогою “миші” або клавіатури у “ярлик” на моніторі “Мой компьютер”, вибрати відповідний диск і відшукати на ньому каталог Wb 5.0. Далі запустити на виконання файл Wewb32.

Після запуску схемного редактора за допомогою “миші” вибираємо потрібне вікно з набором елементів. Всі наступні операції виконуються також за домогою “миші”. Нею ми переносимо відповідні елементи робочий документ. З’єднання токож відбувається за допогою маніпулятора, тобто “миші” (наводимо стрілочку на вівід елемента, натискуємо ліву кнопку і , тримаючи її, підводимо до потрібного виводу).

Для зручності і компактності схеми можна вносити деякі корегування елементів, тобто розвертати їх. Для цього потрібно маніпулятором вибрати елемент і на клавіатурі натиснути з’єднання клавіш Ctrl+R.

Для зміни параметрів елементів потрібно двічі лівою кнопкою маніпулятора натиснути на елементові. Після цього на екрані з’являється вікно з початковим параметром (меню Value). З допомогою клавіатури набираємо потрібний нам номінал, а з допомогою маніпулятора вибираємо розмірність даної величини (Ом, кОм і т. п.). В цьому ж вікні існують і інші пункти меню (Label, Value, Fault, Display, Analysis Setup): можна позначати елементи на схемі (меню Label) (С1, С2, ... R1, R2, …і т. п.), після чого натискається кнопка меню “ОК”.

 Набрана у схемному редакторі Electronic Workbench 5.0 схема має вигляд:

Рис.8.Модель регулятора тембра у схемному редакторі  Workbench 5.0