Проектування цифрових пристроїв на логічних елементах, комбінаційних та послідовнісних пристроях, страница 3

x4

x3

x2

x1

y

0

0

0

0

0

1

1

0

0

0

1

0

2

0

0

1

0

1

3

0

0

1

1

0

4

0

1

0

0

0

5

0

1

0

1

0

6

0

1

1

0

1

7

0

1

1

1

1

8

1

0

0

0

0

9

1

0

0

1

0

10

1

0

1

0

0

11

1

0

1

1

0

12

1

1

0

0

0

13

1

1

0

1

0

14

1

1

1

0

1

15

1

1

1

1

1

1.2 Мінімальні форми, реалізація в базисах І-НЕ, АБО-НЕ, І-АБО-НЕ

Побудуємо карти Карно для заданої функції:

Рисунок 1.1 – Карта Карно для одиниць

Рисунок 1.2 – Карта Карно для нулів

З рисунків 1.1, 1.2 зчитаємо мінімальні форми, об’єднуючи сусідні клітинки:

МДНФ:

МКНФ:

Приведемо зображення даних форм в базисах і зазначимо складність:

І-НЕ:

, складність q = 6/10

АБО-НЕ:

, складність q = 7/12

І-АБО-НЕ:

, складність q = 6/11

Рисунок 1.3 – Реалізація в базисі І-НЕ

Рисунок 1.4 – Реалізація в базисі

 АБО-НЕ

Рисунок 1.5 – Реалізація в базисі І-АБО-НЕ

1.3 Редукція в базисі АБО-НЕ

Для виконання редукції додамо додаткові клітинки, позначені зірочками:

Рисунок 1.6 – Карта Карно для редукції

Зчитуємо з рис. 1.6:

Складність до редукції рівна складності після редукції.

Для технічного проектування оберемо схему рис. 1.3, оскільки в такому випадку два корпуси мікросхем використовуються максимально (залишається невикористаним лише один вентиль, у порівнянні з схемою рис. 1.5, де не використовуються чотири з шести інверторів та частина схеми АБО-НЕ (К155ЛР3)).

1.4 Елементи технічного проектування пристрою

Для проектування візьмемо мікросхеми серії К155:  К155ЛА3 та К155ЛА4, деякі параметри яких приведені нижче в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Параметри мікросхем

Тип

Uж, В

Iсп, мА

І10, мА

І11, мА

І21, мА

U20, В

U21, В

tзт, нс

DD1-К155ЛА3

5

22

1,6

0,04

0,05

0,4

2,4

22

DD2-К155ЛА4

5

16,5

1,6

0,04

0,05

0,4

2,4

22

Схема спроектованого пристрою наведена на рис. 1.7

Рисунок 1.7 – Схема спроектованого пристрою

1.5 Автоматичне проектування пристрою в графічному редакторі Quartus II

Зберемо в графічному редакторі реалізації в базисах І-НЕ, АБО-НЕ, І-АБО-НЕ:

Рисунок 1.8 – Реалізація в базисі І-НЕ

Рисунок 1.9 – Реалізація в базисі АБО-НЕ

Рисунок 1.10 – Реалізація в базисі І-АБО-НЕ

Приведемо файли часових діаграм всіх трьох реалізацій відповідно:

Рисунок 1.11 – Часові діаграми різних реалізацій

З отриманих діаграм видно, що вони повністю співпадають, що свідчить про правильність розрахунків і моделювання.

Здійснимо тепер аналіз швидкодії приладу за допомогою інструменту Classic Timing Analyzer Tool:

Рисунок 1.12 – Результати аналізу швидкодії

Як видно з рис. 1.12, затримка вихідного сигналу від вхідних становить 5 нс.

1.6 Автоматичне проектування пристрою в текстовому редакторі Quartus II

Створимо текстовий файл, в який введемо вираз заданої функції безпосередньо з технічного завдання:

Рисунок 1.13 – Опис заданої функції мовою AHDL

Скомпілюємо проект і порівняємо його часові діаграми з часовими діаграмами реалізацій спрощених функцій методом автоматичного порівняння:

Рисунок 1.14 – Автоматичне порівняння часових діаграм

Часові діаграми зображені червоним кольором, що свідчить про те, що в результаті автоматичного порівняння вони повністю співпадають.

2 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИСТРОЮ НА ЦКП

2.1 Синтез дешифратора семисегментного коду

Спроектуємо дешифратор семисегментного коду для індикації знаків 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 на основі двійкового дешифратора.