x4 |
x3 |
x2 |
x1 |
y |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
4 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
8 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
9 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
10 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
11 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
12 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
13 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
14 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
15 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1.2 Мінімальні форми, реалізація в базисах І-НЕ, АБО-НЕ, І-АБО-НЕ
Побудуємо карти Карно для заданої функції:
Рисунок 1.1 – Карта Карно для одиниць
Рисунок 1.2 – Карта Карно для нулів
З рисунків 1.1, 1.2 зчитаємо мінімальні форми, об’єднуючи сусідні клітинки:
МДНФ:
МКНФ:
Приведемо зображення даних форм в базисах і зазначимо складність:
І-НЕ:
, складність q = 6/10
АБО-НЕ:
, складність q = 7/12
І-АБО-НЕ:
, складність q = 6/11
Рисунок 1.3 – Реалізація в базисі І-НЕ
Рисунок 1.4 – Реалізація в базисі
АБО-НЕ
Рисунок 1.5 – Реалізація в базисі І-АБО-НЕ
1.3 Редукція в базисі АБО-НЕ
Для виконання редукції додамо додаткові клітинки, позначені зірочками:
Рисунок 1.6 – Карта Карно для редукції
Зчитуємо з рис. 1.6:
Складність до редукції рівна складності після редукції.
Для технічного проектування оберемо схему рис. 1.3, оскільки в такому випадку два корпуси мікросхем використовуються максимально (залишається невикористаним лише один вентиль, у порівнянні з схемою рис. 1.5, де не використовуються чотири з шести інверторів та частина схеми АБО-НЕ (К155ЛР3)).
1.4 Елементи технічного проектування пристрою
Для проектування візьмемо мікросхеми серії К155: К155ЛА3 та К155ЛА4, деякі параметри яких приведені нижче в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Параметри мікросхем
Тип |
Uж, В |
Iсп, мА |
І10, мА |
І11, мА |
І21, мА |
U20, В |
U21, В |
tзт, нс |
DD1-К155ЛА3 |
5 |
22 |
1,6 |
0,04 |
0,05 |
0,4 |
2,4 |
22 |
DD2-К155ЛА4 |
5 |
16,5 |
1,6 |
0,04 |
0,05 |
0,4 |
2,4 |
22 |
Схема спроектованого пристрою наведена на рис. 1.7
Рисунок 1.7 – Схема спроектованого пристрою
1.5 Автоматичне проектування пристрою в графічному редакторі Quartus II
Зберемо в графічному редакторі реалізації в базисах І-НЕ, АБО-НЕ, І-АБО-НЕ:
Рисунок 1.8 – Реалізація в базисі І-НЕ
Рисунок 1.9 – Реалізація в базисі АБО-НЕ
Рисунок 1.10 – Реалізація в базисі І-АБО-НЕ
Приведемо файли часових діаграм всіх трьох реалізацій відповідно:
Рисунок 1.11 – Часові діаграми різних реалізацій
З отриманих діаграм видно, що вони повністю співпадають, що свідчить про правильність розрахунків і моделювання.
Здійснимо тепер аналіз швидкодії приладу за допомогою інструменту Classic Timing Analyzer Tool:
Рисунок 1.12 – Результати аналізу швидкодії
Як видно з рис. 1.12, затримка вихідного сигналу від вхідних становить 5 нс.
1.6 Автоматичне проектування пристрою в текстовому редакторі Quartus II
Створимо текстовий файл, в який введемо вираз заданої функції безпосередньо з технічного завдання:
Рисунок 1.13 – Опис заданої функції мовою AHDL
Скомпілюємо проект і порівняємо його часові діаграми з часовими діаграмами реалізацій спрощених функцій методом автоматичного порівняння:
Рисунок 1.14 – Автоматичне порівняння часових діаграм
Часові діаграми зображені червоним кольором, що свідчить про те, що в результаті автоматичного порівняння вони повністю співпадають.
2 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИСТРОЮ НА ЦКП
2.1 Синтез дешифратора семисегментного коду
Спроектуємо дешифратор семисегментного коду для індикації знаків 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 на основі двійкового дешифратора.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.