Розрахунок підсилювача відеосигналів кольорового телевізійного приймача R, G, B каналу, страница 6

Так як ми розраховуємо каскад кінцевого підсилення, то опір навантаження буде рівний опору навантаження і дорівнювати

Визначимо потужність розсіювання резистора R7, та обираємо номінал:

 (Вт) – С2-24-5 – 3 кОм ± 10%

3.1.5Вираховуємо напругу між колектором та емітером  (В),

а за вихідними характеристиками визначаємо струм бази  (мА).

3.1.6     Розрахунок кола емітерної стабілізації режиму підсилювального каскаду.

Визначимо опір резистора R_е =R8+R9 і ємність конденсатора С2:

(Ом),

опір R_е буде складатись із двох опорів R9=400 Ом - опір емітерної стабілізації і R8=46 Ом - опір кола емітерної ВЧ корекції.

Визначимо потужність розсіювання резисторів R9 і R8, обераємо їх номінали:

 (Вт) – С2-22-0,125 – 46 Ом ± 10%

 (Вт) – С2-22-0,5 – 400 Ом ± 10%

Тоді (мкФ)

 Обираємо конденсатор К73-200мкФ´25 В + 10% .

3.1.7     Знаходимо  (В) та знаходимо  (Ом)

3.1.8     Визначаємо струм подільника  (мА), та величину опорів  та і їх тип:  (кОм),

 (кОм)

Визначимо потужність розсіювання резисторів R5 та R6, та обираємо їх номінали:

 (Вт) – С2-22-0,5 – 33,9 кОм ± 10%

 (Вт) – С2-22-0,125 – 4,3 кОм ± 10%

3.1.9     вираховуємо величину опору  та ємність конденсатора та їх тип:

 (Ом) де  ;

 (мкФ)

Визначимо потужність розсіювання резистора R_ф2, та обираємо номінал:

 (Вт) – С2-24-1 – 700 Ом ± 10%

Обираємо конденсатор К73-100 мкФ × 250В10%.

3.1.10   Розрахунок коефіцієнта підсилення каскаду:

а) за напругою , де  (кОм), де ;

б) за струмом , де  (Ом);

в) за потужністю  (дБ) Розрахункова величина  повинна лежати у межах ±20% по відношенню до .

3.1.11   Визначаємо величину розділової ємності Ср2 та його тип:

 (мкФ)

Обираємо конденсатор К73-1 мкФ × 250В10%.

3.1.12  Розрахунок кола емітерної ВЧ корекції:

Коректуюча ємність визначається з виразу:

,

де  А - глибина ВЗЗ A=1+S·R8=1+0,06·46=3,76;

τ_в=С_о·R7=(С_кін+С_мон+С_к)·R7=(15пФ+20пФ+5,5пФ)·3000=135 (нс).

Тоді  (нФ).

Обираємо конденсатор К53-14-0,33 нФ × 25В ± 10%.

3.1.13Знаходимо частотні спотворення М_в:

, де  , де ; ;

3.2 Розрахунок каскаду попереднього підсилення

Вихідні дані: R_н=R4=3 кОм, Е=100 В, К_р=8 дБ, К_н=     %, М_в=      дБ, М_н=     дБ. Електрична схема каскаду кінцевого підсилення наведена на рисунку 2.

Рисунок 4 – схема каскаду попереднього підсилення.

Розрахунок проводимо за стандартною методикою.

3.2.1  Вираховуємо напругу живлення каскаду:

(В)

3.2.2  Перевіряємо правильність вибору транзистора. Для нормальної роботи необхідно:

 (300 В ≥ 90 В)

 (0,065 А ≤ 300 мА)

3.2.3  Знаходимо значення струму спокою колекторного струму:

 (мА)

3.2.4  Вираховуємо величину опору коллекторного навантаження та його тип:

Так як ми розраховуємо каскад кінцевого підсилення, то опір навантаження буде рівний опору навантаження і дорівнювати  (кОм)

Визначимо потужність розсіювання резистора R3, та обираємо номінал:

 (Вт) – С2-22-0,125 – 38,7 Ом ± 10%

3.2.5 Вираховуємо напругу між колектором та емітером  (В),

а за вихідними характеристиками визначаємо струм бази  (мА).

3.2.6     Розрахунок кола емітерної стабілізації режиму підсилювального каскаду.

Визначимо опір резистора R4 і ємність конденсатора С1:

(ком),

Визначимо потужність розсіювання резистора R4, та обираємо номінал:

 (Вт) – С2-22-0,125 – 9,5 кОм ± 10%

Тоді (мкФ)

 Обираємо конденсатор К73-10 мкФ´160 В + 10% .

3.2.7     Знаходимо  (В) та знаходимо

 (кОм)

3.2.8 Визначаємо струм подільника  (мА), та величину опорів  та і їх тип:  (кОм),

 (кОм)

Визначимо потужність розсіювання резисторів R1 та R2, та обираємо їх номінали:

 (Вт) – С2-22-0,5 – 731,8 кОм ± 10%

 (Вт) – С2-22-0,125 – 95 кОм ± 10%

3.2.9     вираховуємо величину опору  та ємність конденсатора та їх тип:

 (кОм) де  ;

 (мкФ)

Визначимо потужність розсіювання резистора R_ф1, та обираємо номінал:

 (Вт) – С2-22-0,125 – 4,1 кОм ± 10%