Звіт з науково-дослідної роботи на тему: ”Підсилювач потужності звукових частот”, страница 4

2.3. Моделювання

Як уже зазначалося моделювання будемо здійснювати у схемному редакторі WorkBench . 

Результатами моделювання будуть АЧХ при зміні значення  опору R3.

  № досліду:        

1)  R1=0.3 кОм, С3=100 мкФ, R3=5 кОм 

                 2)          R1=0.3 кОм, С3=100 мкФ, R3=0,5 Ом

                 3)         R1=0.3 кОм, С3=100 мкФ, R3=100 кОм

Моделювання будемо здійснювати на проміжку частот 20-20000 Гц

12

 Рис.2  Практичний графік АЧХ підсилювача.

Графіки отримані при допомозі моделюючої системи можна вважати теоретичними. Будемо змінювати значення опору R3 і аналізувати модель. Модель пристрою зображена на рис.3.

                            Рис.3. Модель пристрою .

      Розпочнемо моделювання.  Графік  досліду №1зображено на рис.4 :

                                                 Рис.4

  Графік  досліду №2 зображено на рис.5 :

                                          Рис.6

            Графік  досліду №3 зображено на рис.7 :

                                                   Рис.7

       Після отримання ФЧХ та ФЧХ проаналізуємо схему, з метою отримання карти напруг:

     

2.3.1 Моделювання в системному пакеті Microcap 5 .

Моделювання будемо здійснювати також і у схемному редакторі Microcap 5 .

Результатами моделювання будуть карта напруг та коефіцієнт гармонік при трьох значеннях опір  R3, що будемо змінювати.

 Моделювання будемо здійснювати на проміжку частот 20-20000 Гц.

                           Node/Branch   Voltage/Current

1        0

     2   -3.1177

    4    9.4202

     5   -14.339

     6   -14.938

     7   -14.939

      8  -0.72262

     9   -14.163

10      -15

      11 -0.0048912

  12    14.527

  13    14.527

  14    -12.899

   15   -0.72262

 16     14.07

 17     14.07

18      15

  19    13.627

V1#branch   -0.010392

V2#branch   -0.00092997

                                       V3#branch   -0.011436 

       Отримавши карту напруг з’ясуємо  значення коефіцієнта гармонік Кг:

                                   Висновок:

          На основі порівняння отриманих результатів з очікуваними можна зробити висновки, що проведене дослідження є достатньо вдалим. Про це свідчать отримані графіки, та результати які з них випливають. Якщо порівняти їх із очікуваними то вони припустимо схожі. Також можна сказати, що моделююча система (WorkBench ) вибрана правильно. Проте їхньому широкому застосуванню у високоякісних звуковідтворюючих пристроях заважає одна суттєвий недолік. Як відомо, відмінною рисою роботи таких підсилювачів є відсутність початкового зсуву на базах транзисторів вихідного каскаду.

ЛІТЕРАТУРА

 1. Я. Будииский. Підсилювачі низької частоти на транзисторах. - М.:

Енергія, 1963.

 2. К. Качурин. Струмове керування оконечним каскадом підсилювачів НЧ. - Радіо, 1967, № 9, с. 32, 33.

 3. В. Демьянов. Широкополосные підсилювачі на тріодах.—Радіо, 1966, № 10, с. SO-53.

 4. В. Демьянов, И. Акулиничев. Резонансні підсилювачі на лампах і транзисторах. - М.: Енергія, 1970,

 5. С. Бірюков. Підсилювачі потужності низької частоти. Авторське посвідчення СРСР № 315267, клас HQ3F3/18.—Бюлетень «Відкриття, винаходи, товарні знаки», 1971, № 28.

 6. А. Майоров. Динамічні перекручування в транзисторных підсилювачах НЧ— Радіо, 1976. № 4, с. 41, 42.

7. М. Дорофеев. Приставки для виміру коефіцієнта гармоник- Радіо, 1990, № 6, с. 62, 63.