2 Електричні розрахунки каскадів пристрою
2.1 Розрахунок підсилювача потужності
Таблиця 2.1.1 – Вхідні дані розрахунку підсилювача потужності
Напруга живлення Еж ,В |
±25 |
Вихідна потужність Р0, Вт |
200 |
Коефіцієнт гармонік при Р0=100 Вт, і навантажені 8 Ом Кг, % |
0,1 |
Коефіцієнт частотних спотворень в області НЧ Мн ,дБ |
1,6 |
Коефіцієнт частотних спотворень в області ВЧ Мн ,дБ |
1,6 |
Практична реалізація принципової схеми підсилювача потужності, яка маже забеспечити потужність Р0=100 Вт представлена на рисунку 2.1.1.Для підвищення потужності до Р0=200 Вт, потрібно дані мікросхеми розташувати на радіаторі.
Рисунок 2.1.1 – Принципова схема підсилювача потужності на ІМС
Оскільки весь підсилювач потужності не має активних елементів, окрім мікросхем, а також використовується типове включення мікросхеми, тому у даному пункті курсового проектування визначаємо лише вхідну розділову ємність підсилювача. Вхідними даними для розрахунку є параметри мікросхеми та визначені в п 1.8 значення коефіцієнта частотних та нелінійних спотворень. Для даної частини схеми необхідно забезпечити Мн = 1,6 дБ при величині вхідного опору мікросхеми Rвх = 100 кОм. Тобто на нижній граничній частоті смуги пропускання, визначеній в ТЗ, зниження рівня сигналу по відношенню до максимального має становити 1,2. Такий показник зумовлений тим, що у типовому ввімкнені мікросхеми вмикаються додаткові схеми корекції амплітудно – частотної характеристики, які дозволяють «вирівняти» амплітудно частотну характеристику, спотворену розділовою ємністю. Користуючись наступною умовою визначаємо величину розділової ємності підсилювача потужності за формулою
, (2.1.1)
(нФ).
Для забезпечення необхідного рівня частотних спотворень необхідно вибрати розділову ємність, яка б задовольняла вимогам виразу 2.1.1, тобто була не меншою ніж 0,5 нФ.
Визначення рівеня нелінійних спотворень підсилювача потужності буде проходити за допомогою характеристик, що наведені у паспорті мікросхеми [4].
З графіку, представленому на рисунку 2.1.2 видно, що у самому гіршому випадку, тобто при роботі на верхній частоті, при роботі підсилювача з потужністю, заданою згідно ТЗ маємо коефіцієнт нелінійних спотворень на рівні 0,1 %.
Рисунок 2.1.2 – Графік залежності коефіцієнта нелінійних спотворень від вихідної потужності підсилювача
2.2 Розрахунок регулятора тембру
У ТЗ регулятор тембра повинен послаблювати та підсилювати вхідний сигнал на 16 дБ в області НЧ та ВЧ . Тому було обрано схему регулятора тембру з паралельним включенням регулюючих потенціометрів (Рис.2.2.1) [6]
Таблиця 2.2.1 – Вхідні дані розрахунку регулятора тембру
Нижньої робочої частоти Fн ,Гц |
50 |
Верхньої робочої частоти Fв,Гц |
14000 |
Глибина регулювання ,дБ |
±16 |
Рисунок 2.2.1 –Регулятор тембру
Розрахунок регулятора проводимо по методиці [6]
Розраховуємо повний діапазон ругулювання АЧХ підсилювача в області НЧ та ВЧ
(2.2.1)
де N глибина регулювання задана в ТЗ;
Знаходимо значення опорів регулювання по НЧ та ВЧ. З метою усунення шунтування вхідним опором підсилюючого каскаду схеми регулювання, вибір та проводиться згідно з умовою
Для підсилюючого каскаду на польовому транзисторі з p-n переходом велечина лежить в межах 40-100кОм,
=50 кОм.
Знаходим велечину опору резистора R2
, (2.2.2)
де
.
Визначаэмо велечину опору резистора R1
, (2.2.3)
де
.
Знаходимо велечини конденсаторів С1 та С2
(2.2.4)
(2.2.5)
Підставивши данні отримаємо
.
Знаходимо велечину резистора R3 згідно с з умови
. (2.2.6)
Підставивши дані отримаємо
.
Знаходимо велечини конденсаторів С3 та С4 за формулами
(2.2.7)
(2.2.8)
Підставивши данні отримаємо
Визначаэмо значення конденсатора Ср
, (2.2.9)
.
Виходячи зі стандартної схеми ввімкнення ІМС та її параметрів вибираємо максимально-допустиму напругу для конденсаторів 50(В) та відповідно потужності для резисторів 0,25(Вт) для змінних та 0,125(Вт) для постійних.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.