Дослідження впливу настройки контурів та зміни навантаження на режим роботи вихідних каскадів простої та складної схеми виходу

Мета роботи: дослідити вплив настройки контурів та зміни навантаження на   режим роботи вихідних каскадів простої та складної схеми виходу.

Короткі теоретичні відомості.

Вихідний каскад передавача - останній найбільш потужний каскад, навантажений антеною, спожива? найбільшу частину потужності джерела живлення (до (80 + 90)%), і через це повинен працювати на заданій, частоті з високим ККД. Крім того, схема вихідного каскаду повинна забезпечувати достатню фільтрацію вищих гармонік.

За властивістю підключення навантаження в анодне коло лампи розрізняють дві основні схеми вихідна каскадів - просту і складну.

Простою схемою виходу називається така схема кінцевого каскаду, в якій навантаження (антена) вмикається безпосередньо в анодне коло лампи і складає одне з реактивних плеч контуру, так як в загальному вхідний опір антени має комплексний характер.

Реактивний опір в загальному випадку утворюється розподіленою індуктивністю дротів, що і складають  їх розподіленою ємністю відносно землі. Значення і характер реактивного опору залежить віл конструкції антени і умов її розміщення.

Антена, як правило, застосовується для роботи в діапазоні частот, через це в простій схемі виходу реактивне плече, що містить антену, підлягає настройці на різних частотах, для чого в схемі необхідно мати опір настройки . Друге плече контуру, яке служить для встановлення необхідного зв'язку, має комплексним характер.

Таким чином, в загальному вигляді проста схема виходу передавача зображена на рис.1.

Рис.1.

Головна перевага простої схеми виходу - простота виконання і настройки. Але ця схема має суттєві недоліки:

1. Зміна параметрів антени від метеорологічних умов викликає розстройку контуру. Це зменшує еквівалентний опір контуру, і генератор переходить в недонапружений режим. Обрив кола антени може визвати перегрів і вихід лампи з ладу;                        

2. Малу ступінь фільтрації вищих гармонік.

В складній схемі виходу генератор навантажується не антеною, а проміжним резонансним контуром, з яким зв'язаний антенний контур.

В залежності від активного опору антени застосовуються схеми з паралельним (рис.2.) і послідовним (рис.3.) живленням антени.

Залежність активного і реактивного опору антени як системи з розподіленими параметрами від частоти зображена на рис.4.

                                                     Рис.2.                                                            Рис.3.

Рис.4.

Якщо активний опір антени великий, застосовується паралельна схема живлення антени, послідовна схема живлення в цьому випадку виявляється непридатною через великий зв'язок контурів.

При застосуванні паралельної схеми великий опір трансформується в малий опір контуру і зв'язок між контурами виявляється невеликим. В інших випадках паралельну схему застосувати не має змісту, так як вона має низький ККД через великі втрати внаслідок протікання великого контурного струму через індуктивність зв'язку з проміжним контуром. Через це в основному застосовується послідовна схема живлення антени.

Для настройки антени при роботі передавача в діапазоні частот в антенний контур включають елемент настройки , характер опору якого може бути або індуктивним, або ємнісним в залежності від характеру опору.

По виду зв'язку антенного контуру з проміжним застосовують наступні схеми виходу з послідовним живленням антени:                            

а) з трансформаторним нерегульованим і регульованим зв'язком;

б) з автотрансформаторним, нерегульованим, стрибкоподібне регульованим і плавно регульованим зв'язком;

в) з ємнісним, нерегульованим, скачкоподібно регульованим і плавно регульованим зв'язком.

Хід роботи.

1.  Вплив розстройки контуру вихідного каскаду простої схеми та його режими роботи.

Е_а=500 В   U_g=620 В  E_g=39 B

Табл.1.