Лектродинаміка та поширення радіохвиль: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, страница 12

4  Порядок виконання роботи

1.З дозволу викладача увімкнути апаратуру і прогріти її протягом 5…10хв.

2.Налаштувати генератор, хвилемір та вимірювальну лінію.

3.Визначити положення умовного кінця лінії , для того під’єднати до кінця лінії к.з. пластину.

4.ПІдімкнути до кінця лінії відрізок хвилеводу з діелектриком і замкнути його к.з. пластиною.

5.Визначити нове положення мінімуму та довжину хвилі у хвилеводі та довжину хвилі генератора.

6.Налаштувати генератор та решту приладів лабораторної установки на середню частоту (довжину хвилі) його робочого діапазону.

7.Повторити дії п.п. 3,4 і 5.

8.Налаштувати генератор та решту приладів лабораторної установки на мінімальну частоту (максимальну довжину хвилі) його робочого діапазону.

9.Ще раз виконати дії п.п.3,4 та 5.

10.Отримані і підраховані результати занести до таблиці:

№п/п						кбв
1
2
3

11.Побудувати графіки  для кожного з досліджених діелектриків.

12.Офомити звіту з роботи

5 Зміст звіту

1.  Титульний аркуш за зразком на стенді кафедрі.

2.  Мета роботи.

3.  Структурна схема експериментальної установки.

4.  Таблиця даних.

5.  Графіки  для досліджуваних зв’язків діелектриків.

6.  Висновки по роботі.

6 Контрольні запитання

1.Чому зміщення мінімуму та значення КБВ дозволяють судити про значення діелектричної проникності та втрати у діелектрику?

2.Як залежить від і  середовище у хвилеводі?

3.Чому генератор має бути «розв’язаним» від вимірювального струму?

4.Який би був розподіл  вздовж замороченого на кінці хвилеводу, заповненого діелектриком з  і

Лабораторна робота №7

«Дослідження зон Френеля та дифракції на краю тонкого провідного екрану»

     Мета роботи — експериментально дослідити вплив різних зон Френеля на значення поля у точці приймання, дослідити дифракцію радіохвиль на краю тонкого провідного екрану.

1 Короткі теоретичні відомості

     Нехай у вільному просторі маємо точку А, у якій розміщено точкове джерело електромагнітного випромінювання, яке рівномірно розподілене у просторі та точку В, у якій розміщено точковий тримач цього випромінювання з такими ж самими напрямленими властивостями.

Рисунок 7.1

У відповідності до відомого в оптиці принципу Гюйгенса площину S-S, яка у довільній точці О перетинає пряму АВ, знаходячись перпендикулярно до площі рисунка , можна розглядати як множину промінюють вторинних джерел, які і опромінюють точку В. Складаючись вентерно у цій точці вони дадуть результуюче значення, наприклад, електричного поля від нескінченної кількості вторинних джерел площин  S-S.

     Розглянемо промінь АОВ, де вторинне джерело у точці О збуджується фізичним джерелом випромінювання у точці А, значення поля у точці В є результат опромінення її точкою О. Аналогічно вторинне джерело точки опромінюватиме точку В, де результат буде векторною сумою.

     Виберемо  точку  так, щоб задовільнилась умова (рис.7.1 а):

де — довжина хвилі випромінювання, виберемо точки  так щоб

……………………...

     Оскільки можна за довжиною рівно на  більша ніж пряма АОВ, можна вважати ,що вектор напруженості електричного поля у точці В від вторинного джерела О рівно на . Від точки — на  , від точки  — на , від точки — на . Тобто результуючий вектор буде  у точці В від цих п’яти точкових джерел є векторною сумою (рис.7.2.а)

Рисунок 7.2