в)Дослідження впливу на АЧХ підсилювача регулятора тембру при трьох положеннях регулюючих елементів , що відповідають максимальному підняттю АЧХ ,мінімальному , що відповідає максимальному опусканню АЧХ , та при середньому положенні , де вплив регулятора тембру на форму АЧХ є мінімальним .
Рис. 5.Характеристики регулятора тембру .
Зрисунку видно , що пасивний регулятор тембру забезпечує регулювання приблизно в межах ±13дб на нижніх частотах , та ±15 дб на верхніх частотах , та частоти регулювання тембру FН РЕГ=50Гц , FВ РЕГ=19 кГц .
2.4.3.Спектральний аналіз вихідного сигналу при дії на вході сигналу з частотою 1 кГц .
Рис.6.Спектр вихідного сигналу .
Як видно із спектру вихідного сигналу при дії на вході 1кГц синусоїдального сигналу , коефіцієнт гармонік має приблизно величину
2.5.Аналіз результатів
Виконавши аналізи пристрою на ЕОМ ми бачимо , що отримані результати трохи відрізняються від тих , які ми очікували .В основному це пов’язано з тим , що при створенні моделі пристрою не було створено точної копії , тобто не було створено точних копій активних елементів , та, частково, пасивних елементів , що в сукупності вплинуло на отримані результати досліджень . Проте отримані результати відрізняються в межах норми від очікуваних . АЧХ моделі пристрою отрималась із ширшою смугою частот , ніж було задано . Це пов’язано з тим , що в моделі використовуються дещо ідеалізовані елементи , наприклад вхідний опір мікросхеми є досить великим , що розширило смугу частот в сторону більш низьких частот , а також не враховуються в моделі паразитниі параметри , які впливають на верхніх частотах на коефіцієнт підсилення .
Номінальна вихідна потужність дещо більша від очікуваної .
Параметри |
Очікувані |
Отримані |
Номінальна вихідна потужність , мВт |
150 |
165 |
Нижня гранична частота (МН=0.6дб) ,Гц |
20 |
10 |
Верхня гранична частота (МВ=0.6дб) ,кГц |
20 |
30 |
Коефіцієнт підсилення К0 , дб |
90 |
90 |
Коефіцієнт гармонік , % |
1 |
0.35 |
Глибина регулювання тембру НЧ , дб |
±15 |
±13 |
Глибина регулювання тембру ВЧ , дб |
±15 |
±15 |
Глибина регулювання підсилення , дб |
30 |
30 |
Висновки
Проводячи аналіз підсилювача в пакеті програм для електричного проектування було отримано параметри та характеристики пристрою. Хоча отримані параметри та характеристики відрізняються від тих які очікувалися , але ця різниця не є досить суттєвою , так як розбіжності в основному не перевищували 10% .
Отже , для попереднього дослідження певного електронного пристрою, який має не дуже велику складність пакети програм , такі як MicroCap V чи подібні досить доцільно застосовувати , так як вони досить прості в роботі , і їх можливо використовувати як учбові . Недоліком їх є те , що вони повністю не відображають всіх параметрів , особливо активних елементів , що інколи є досить важливим , бо суттєво впливає на параметри та характеристики досліджуваних пристроїв , найчастіше в параметрах вказуються лише повністю максимально допустимі параметри для активних елементів .
Література
1.Горошков Б.И. Элементы радиоэлектронных устройств .-М.: ”Радио и связь „ , 1989 .
2.Партала О.Н. Радиокомпоненты и материалы .-Киев : „Радиоаматор”, 1998 .
3.Петренко Т.А. Підсилювальні пристрої .-Київ , „Вища школа „ , 1995 .
4.Предварительные усилители низкой частоты :справочник .-М.:Патриот , 1997 .
5.Проектирование усилительных устройств .Под ред.Н.В.Терпугова ,-М.:” Высшая школа ” , 1982 .
6. Прохоров И.П. Многополосные усилительные системы .- В помощь радиолюбителю , 104, с. 3-15 .
7.Рудик В.Д. Аналогові та підсилювальні електронні пристрої .-Вінниця:ВДТУ , 2001 .
8.Усилители мощности низкой частоты –интегральные микросхемы : справочник .- М.:Патриот , 1997 .
9.Хоровиц П. , Хилл У. Искусство схемотехники .- М.:Мир , 1983 .
10.Цыкина А.В. Проектирование транзисторных усилителей низкой частоты .- М.:”Связь” , 1968 .
11.Шкритек П. Справочное руководство по звуковой схемотехнике.- М.:”Мир» , 1991 .
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.