Трансформатори. Класифікація трансформаторів. Автотрансформатори. Трифазні трансформатори. Вимірювальні трансформатори, страница 2

3. Трифазні трансформатори

Оскільки виробництво і передача електроенергії на великі від­стані (див. рис. 9.12), а також її використання у трифазних асинх­ронних і синхронних двигунах, в установках з трифазними випрям­лячами і в інших випадках здійснюються у вигляді трифазної системи змінного струму, то для такої системи необхідно мати три­фазні трансформатори.

Трансформування енергії трифазної системи струмів можна здійснювати трьома однофазними трансформаторами або спеці­альним трифазним трансформатором, який виходить дешевше і менших габаритів. Конструкція трифазного трансформатора дана на рис. 9.15, де на кожний зі стрижнів А, В і С осердя надівають обмотки ВН і НН, що належать до однієї відповідної фази.

Рис. 9.15

Як первинні, так і вторинні обмотки можуть з'єднуватися в трикутник» і «зірку», що показано на рис. 9.16: а) схема «зірка»-«зірка» Y/Y; б) схема «зірка»-«трикутник» Y/Δ. У «зірці» може бути виведена і нейтральна точка, і тоді отримаємо, наприклад, варіант Y/Y.

Рис. 9.15

У залежності від схеми з'єднання лінійні напруги на вихідних затискачах вторинної обмотки можуть збіга­тися за фазою з одноймен­ними ліній­ними напругами первинної обмотки (як на рис. 9.17, а для схеми на рис. 9.16, а) або бути зсунутими за фазою на 30° (як на рис. 9.17, б для схеми на рис. 9.16,6).

Рис. 9.17

Відповідне взаємне положення векторів лінійних напруг показано на рис. 9.18.

У цьому зв'язку введено поняття групи з'єд­нань. Використовуючи аналогію зі стрілками годинників, варіант на рис. 9.18, а і, відповідно, схему на рис. 9.16, а віднесли до нульової групи (схоже на 0 годин), варіант на рис. 9.18, б і схему на рис. 9.16,6 віднесли до одинадцятої групи (11 годин). Можливі й інші варіанти.

Рис. 9.18

4. Вимірювальні трансформатори

Ці трансформатори застосо­вують для розширення меж вимірювання вимірювальних приладів змінного струму, що особливо необхідно при вимірю­ванні дуже великих напруг і струмів. Вимірювальні транс­форматори дозволяють також повністю ізолювати ці прилади від кола високої напруги, в якому здійснюється вимірю­вання.

Рис. 9.19

Трансформатор струму (ТА) використовують для вмикання амперметра (рис. 9.19, а) і послі­довних кіл інших вимірювальних приладів. Ці трансформатори працюють у режимі, близькому до КЗ, і в них не можна розмикати вторинну обмотку, оскільки в цьому випадку на її затискачах формується недо­пустимо висока напруга.

Трансформатор напруги (ТУ) використовують для вмикання вольтметрів (рис. 9.19, 6) і паралель­них кіл напруги інших приладів.

Умовні позначення і маркування затискачів ТА і ТУ показані на рис. 9.20.

Рис. 9.20

При вимірюваннях покази приладів І_А і U_V а належить множити на номінальні коефіцієнти трансформації к_І для ТА і к_и для ТУ. У підсумку струм і напруга в мережі, яка контролюється:

Вимірювальні прилади, що працюють у комплекті з трансфор­маторами, градуюють у масштабі одиниць первинних величин, що вимірюються.

Література

1. Овчаров В.В. Теоретичні основи електротехніки К.: Урожай, 1993 р.

2. Иванов И.И. Равдоник  В.С. Электротехника. Учебное пособие для неэлектрических специальностей вузов. - М.: Высшая школа . 1984. - 375 с.

3. Клауснитцер  Г. Введение в электротехнику. Пер. нем. - М: Энергоатомиздат. 1985. - 480 с.

4. Яцкевич В.В. Электротехика. Учебное пособие.- Минск: Урожай. 981.-183 с.

5. Богуславский В.А., Калымаков В.И., Деметицкая Т.Д. Методические указания к лабораторным работам по теоретическим основам электротехники. Раздел “Электрические цепи постоянного тока” - часть., Харьков, ХАДИ, 1991. - 24 с.

6. Прищеп В.Г. Электротехніка. Методические указания по изучению дисциплины и задание для контрольной работы студентам - заочникам сельскохозяйственных вузов по специальности 1509 - “Механизация сельского хозяйства”. - М.: ВСХИЗО. 1987. 37 с.

7. Общая электротехника с основами электроники. Учебник для техникумов / В.А. Гаврилюк, Б.С. Гершунский, А.В. Ковальчук, Ю.А. Куницкий, А.Г. Шаповаленко – Киев: Вища школа. Головное издательство. 1980. – 480 с.

8. Л.А. Бессонов. Теоретические основы электротехники. Издание четвертое. Москва: Высшая школа. 1964. – 750 с.

9. Электротехніка. Учебник для неэлектрических специальностей. Под ред. В.Г. Герасимова - М.: Высшая школа, 1985. - 480 с.

10. Борисов Ю.М. и др. Электротехника. Учебник для вузов - М.: Энергоатомиздат. 1985. - 522 с.

11. О.М. Кобяков, М.М. Ляпа, В.М. Лисенко, В.І. Грабчак, В.В. Гриненко: Аналогова схемотехніка Навчальний посібник. – Суми. Видавництво Сум.ДУ, 2007. – 209 с.

12. Братущак М.П. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи з “Електротехніки”. Суми, 1997 рік.