У магнітопроводі слід виділити ділянки, виконані з одного матеріалу з однаковим перерізом. Довжини цих ділянок розраховують за середньою силовою лінією магнітного поля.
У даному разі маємо три різнорідних за матеріалом ділянки — електротехнічна сталь осердя та ярма і повітряний зазор.
Довжина і переріз повітряного зазору:
L0=0,1 мм = 1*10-4м;
S0 =10*10 = 100 мм2 =1-10-4 м.
У магнітопроводі, виконаному з електротехнічної сталі, виділимо ділянки, що мають однаковий переріз — осердя та ярмо.
Довжина середньої лінії
L4= а2 + а1 + 0,5 (с3 – с3) = 60+10 + 0,5(10 +10) = 80 мм = 0,08 м;
переріз осердя
S = 10*10 = 100мм2 = 10-4 м2.
Довжина середніх ліній та переріз ділянок ярма:
L1 = с2 -0,5с1 = 30-0,5*10 = 25 мм = 0,025 м;
S1 = 10*10=100 мм2 = 10-4 м2;
L2 = a2 + a1 = 60+10 = 70 мм = 0,07 м;
S3 = 10 * 10 = 100 мм2 = 10-4 м2,
L3=с2 -0,5с1 + L0=30-0,5*10+0,1 = 25,1 мм = 0,0251 м;
S3 =10*10 = 100мм2 = 10-4 м2.
Повний магнітний потік на ділянці магнітопроводу з обмоткою
Фп =(1 + k)Ф = 1,1*1,3*10 4= 1,43*10-4Вб.
Значення індукції на ділянках магнітопроводу:
Напруженість магнітного поля для феромагнітних матеріалів визначають за кривими намагнічування В=f(Н) (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Індукція В,Тл |
Напруженість магнітного поля, А/м сталі -їагру.і-;^ „„го„„. "Г"^ — ІЛІ |
||||||||
Э11 |
Э42 |
Э43 |
Э330 |
ЛС |
КС |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||
0,1 0.1 |
52 |
9 9 |
23 |
6 |
80 80 |
90 |
|||
0,2 |
84 |
18 |
41 |
16 |
160 |
200 |
|||
0,3 |
113 |
27 |
60 |
28 |
240 |
280 |
|||
0.4 |
140 |
37 |
82 |
44 |
320 |
360 |
|||
0,5 |
171 |
48 |
5О |
60 |
400 |
450 |
|||
0,6 |
211 |
63 |
153 |
80 |
488 |
570 |
|||
0,7 |
261 |
84 |
190 |
102 |
584 |
700 |
|||
0,8 |
318 |
110 |
240 |
125 |
682 |
§40 |
|||
0.9 |
397 |
140 |
303 |
152 |
798 |
1000 |
|||
1.0 |
502 |
135 |
410 |
180 |
924 |
3200 |
|||
ІД |
С47 |
260 |
535 |
212 |
1090 |
1400 |
|||
1,2 |
843 |
380 |
700 |
2-15 |
1290 |
1050 |
|||
1.3 |
1140 |
680 |
1050 |
280 |
1590 |
2100 |
|||
1.4 |
1580 |
1450 |
1730 |
330 |
2090 |
2700 |
|||
1,5 |
2200 |
3100 |
3850 |
390 |
2890 |
3500 |
|||
1,6 |
4370 |
5600 |
6700 |
520 |
4100 |
4200 |
|||
1,7 |
7780 |
9500 |
13000 |
810 |
5750 |
6500 |
|||
1,8 |
12800 |
14600 |
23000 |
1500 |
9200 |
10200 |
|||
1,9 |
19700 |
22000 |
3400 |
4000 |
14000 |
14800 |
|||
2,0 |
31000 |
41000 |
70000 |
16000 |
24000 |
24800 |
|||
У даному випадку Н1 = Н2 = Н3 = 680А/М, Н4 = 1 766 А/м. Напруженість магнітного поля в повітряному зазорі
Н0=B0/µ0=1.3/4π*10-7=10.4*103A/м
Далі для кожної ділянки визначають добуток НL . Результати розрахунків зводять у табл. 5.3.
Таблиця 5.3
№ ділянки |
Матеріал |
Ф-104, Вб |
S*103,м2 |
В, Тл | Н, А/м |
H, A/м |
L , м |
HL , A |
0 |
Повітря |
1,3 |
1 |
1,3 |
1035032 |
0,001 |
103,5 |
1 |
Сталь Э42 |
1,3 |
1 |
1,3 |
680 |
0,025 |
17 |
2 |
Сталь Э42 |
1,3 |
1 |
1,3 |
680 |
0,07 |
47 |
3 |
Сталь Э42 |
1.3 |
1 |
1,3 |
680 |
0,0251 |
17,1 |
4 |
Сталь Э11 |
1,43 |
1 |
1,43 |
1766 |
0,08 |
141.3 |
Намагнічувальна сила кола
F =
Із співвідношення F = ІW визначають силу струму, необхідну для створення в колі робочого магнітного потоку:
I=F/W=326.5/1000=0.326 A
Після спрацювання реле (зникнення повітряного зазору між осердям та ярмом) струм в котушці, необхідний для створення робочого магнітного потоку, зменшиться. Це видно з таких розрахунків:
F=
Співвідношення між струмами в котушці до та після спрацювання реле
n=
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.