Безмашинні холодильні установки, страница 4

Евтектичний лід одержують також з водяного розчину пропіленгліколю. Температура плавлення такого льоду залежить від концентрації пропіленгліколю і коливається в широких межах (від —3 до —50 °С). Розчином заповнюють 90-94 % обєму металевих ємностей різної форми, які після заморожування розчину при температурі нижче температури плавлення евтектика використовують у якості холодоакумуляторів, розташовуваних в охолоджуваному об’ємі. При поглинанні   теплоти, що відводиться від охолоджуваного об'єкта, евтектик тане при постійній температурі. Тривалість підтримки температури плавлення евтектика залежить від кількості підведеної теплоти і ємності холодоакумулятора. У цьому випадку методика визначення кількості поглиненої теплоти не відрізняється від методики для льоду, описаної вище. Холодоакумулятори використовують багаторазово. Для цього після утеплення їх знову заморожують. Холодоаккумулятори широко застосовують для охолодження невеликих теплоізольованих контейнерів і кузовів автомобілів. Доцільно їх використати також у сполученні з машинним охолодженням. У години пікового навантаження на холодильне устаткування вони можуть служити додатковим джерелом холоду.

Розрізняють природний і штучний водний лід. Природний лід одержують із водоймищ, де він намерзає в зимовий період, а також шляхом пошарового намороження його на горизонтальних площадках у період морозів, використовуючи для цього спеціальні установки з форсунками для мілкокрапельного розбризкування води. Розбризкування збільшує поверхню теплообміну води з повітрям і темп її охолодження. Внаслідок цього вода швидко замерзає.

Штучний водний лід одержують на заводах і у цехах штучного льоду за допомогою льодогенераторів — теплообмінних апаратів для заморожування води з відводом теплоти за рахунок роботи компресорної холодильної машини.

Розрізняють льодогенератори із проміжним теплоносієм - розсолом і безпосереднім охолодженням. У льодогенераторах першого типу розсіл, охолоджений при контакті з випарником холодильної машини до температури  -10 °С, підводиться у бак до встановлених в ньому металевих ємностей - льодоформ, заповнених водою. Внаслідок відводу теплоти від води розсолом вона замерзає. Льодоформу після утворення льоду поміщають на кілька хвилин у теплу воду. Лід біля стінок форми підтає, і крижаний блок легко витягується з неї. Далі його відправляють у сховище. Апарат такої дії називається льодогенератором блокового льоду.

Розсіл використовують і у льодогенераторах лускатого льоду. Охолоджений розсіл подають у порожній циліндричний обертовий теплообмінник - барабан, стінки якого виконані з тонкого металу. Зовні барабан обмивається водою. Лід намерзає на зовнішній поверхні барабана шаром 4-5 мм. У верхній частині всередині барабана встановлений валик, що трохи деформує поверхню барабана, завдяки чому намерзлий лід сколюється (рис. 3).

Більш продуктивними і економічними є льодогенератори безпосереднього охолодження. Серед них є льодогенератори трубчастого, сніжного, лускатого, і блокового льоду.

У льодогенераторах трубчастого типу (рис. 4) лід утвориться усередині труб вертикального кожухотрубного випарника, у міжтрубному просторі якого кипить рідкий аміак. Внутрішній діаметр відкритих з обох боків труб становить 57 або 38 мм. Бак з водою розміщають під кожухом апарата. З нього вода насосом подається у водорозподільний пристрій до верхніх отворів труб. В отвори вставляють насадки, завдяки яким вода, що надходить у труби, закручується і плівкою стікає по їхній внутрішній поверхні, частково замерзаючи. Некрижана вода збирається в бак, звідки знову подається у водорозподільний пристрій. Наморожування льоду виробляється до товщини 4—5 мм. Збиток води в баці в міру її витрати на утворення льоду поповнюється. По закінченні наморожування льоду припиняється подача рідкого аміаку в апарат як і відсмоктування пари. Насос зупиняється, і тим самим переривається циркуляція води. В апарат з нагнітальної сторони компресора подається гаряча пара аміаку, що витісняє рідкий аміак з міжтрубного простору в ресивер і прогріваючий стінки труб. Крижані порожні циліндри підтають біля стінок труб, втрачвають із ними зчеплення і силою ваги опускаються вниз, упираючись у стіл, розташований поблизу нижньої трубної решітки. Установлений між столом і трубною решіткою обертовий ніж обрізає циліндрики, і вони через льодоскат попадають на транспортер, що переміщає їх у льодосховище. Після звільнення труб від льоду цикл повторюється.