На рис. 15.1 і 15.2 ротор є явно полюсним і має 2р=4 полюсів. Механічна основа ротора - вал 13. В активній частині він утворює масивне ярмо 14, на якому кріпляться масивні або шихтовані сталеві полюси 15, що мають прямокутний переріз і закінчуються наконечниками. На полюсах закріплюються багатовиткові котушки 16 з мідного ізольованого проводу. Ці котушки з'єднані одна з одною послідовно і створюють обмотку збудження. Щітки 17, закріплені на статорі, і контактні кільця 18, встановлені на валу, створюють ковзні електричні контакти. Через них обмотка збудження П-Е2 живиться постійним струмом І3 від якого-небудь зовнішнього джерела, що схематично показано на рис. 15.3.
Обмотка збудження створює в СМ основний магнітний потік. У СМ можливе і безщіткове збудження (в машинах малої потужності полюса ротора є постійними магнітами, в крупних машинах обмотка збудження живиться від спеціальної системи збудження, встановленої на роторі). Структура силових ліній цього потоку, наприклад, для двохполюсного варіанта аналогічна представленому на рис. 12.6, б, для чотириполюсного - на рис. 12.7.
У багатьох синхронних машин на роторі, крім обмотки збудження, є ще мідна або латунна заспокійлива (демпферна) обмотка, що сприяє загасанню коливань ротора при неусталених режимах синхронної машини, а також забезпечує асинхронний пуск синхронних двигунів. Конкретно, в наконечниках полюсів ротора розташовані стрижні 19 цієї обмотки (див. рис. 15.1 і 15.2), які в торцях замкнені на перемички 20 (отримується своєрідна короткозамкнена обмотка, подібна тій, що вже розглядалася в асинхронних двигунах).
Рис. 15.4
На валу ротора ще встановлюється вентилятор 21, який забезпечує охолодження машини потоком повітря.
Явно полюсні ротори застосовують у порівняно тихохідних СМ, якими можуть бути гідрогенератори і дизель-генератори, розраховані на частоту обертання 1500, 1000, 750 і нижче обертів за хвилину при частоті змінного струму 50 Гц.
У швидкохідних СМ - турбогенераторах при високих значеннях частоти обертання n=1500 об/хв (2р=4) і n - 3000 об/хв (2р=2) застосовуються неявно полюсні ротори.
Неявнополюсний ротор подано на рис. 15.4 і в даному випадку він відповідає двохполюсній СМ (див. рис. 12.17 і 12.18). Це циліндр 1 з вуглецевої або легованої сталі з пазами 2, які профрезеровані на його поверхні. У ці пази укладені і надійно закріплені клинами провідники обмотки збудження, яка живиться за тією ж схемою, що і явнополюс-ний ротор. Вал 3 неявнополюсного ротора може бути основою осердя 1 або бути частиною єдиної його конструкції.
Рис. 15.5
Приклад умовного позначення СМ як трифазного синхронного генератора з чотирма виводами обмотки статора і неявно полюсним ротором подано на рис. 15.5.
3. Робота трифазної синхронної машини в режимі генератора
Щоб вироблялася електроенергія змінного струму з частотою І, ротор СМ, що має р пар полюсів, необхідно обертати первинним двигуном з кутовою швидкістю
або з частотою обертання в об/хв.
Другою обов'язковою умовою роботи СМ є наявність основного магнітного потоку, який пронизує обмотку статора. Цей потік Ф0 створюється обмоткою збудження ротора, яку необхідно живити постійним струмом І3.
Обертання ротора приводить до перетинання провідників трифазної обмотки статора магнітними силовими лініями, в результаті чого в фазах цієї обмотки наводиться трифазна симетрична система ЕРС:
де Ет - амплітуда ЕРС; ω = 2πа - кутова частота.
Діюче значення фазної ЕРС, як і в асинхронній машині (14.29)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.