Висновок: термодинамічно вигідний процес – зменшення надлишкової енергії залежить від S і s . Зменшення хоч би одного з показників приведе до зменшення надлишкової енергії, що є вигідним для системи.
Приклад, що демонструє як система може зменшити вільну енергію за рахунок зменшення площини поверхні: туманà роса (відбувається укрупнення краплин, зменшується їх загальна площина і як наслідок зменшується надлишкова енергія).
s - поверхневий натяг (Н/м; дин/см) – це сила, що діє на лінію поверхні рідини і направлена на скорочення поверхні. Залежить від природи та температури.
s(Н2О)20= 72 дин/см s(Н2О)70= 62 дин/см s(спирт)20=22 дин/см
Для систем з надлишком енергії характерний процес накопичення сторонніх молекул на поверхні поділу фаз, що супроводжується виділенням тепла. Цей процес протікає самовільно і називається адсорбцією.
Речовина, на поверхні якого відбувається адсорбція називають адсорбент.
Речовина , яка адсорбується – адсорбат.
Позитивна адсорбція – концентрація речовини, що адсорбується, на поверхні поділу більш, ніж у внутрішніх шарах
Негативна адсорбція - концентрація речовини на поверхні поділу менша, ніж у внутрішніх шарах
Поверхневий натяг – міра адсорбції; при зниженні s внаслідок адсорбції газу рідиною – показник адсорбції Г має позитивне значення, а значить газ легко адсорбується рідиною, і навпаки
139. Які умови одержання колоїдних розчинів? Укажіть речовини, які можуть служити стабілізаторами для зазначених у таблиці колоїдних систем, отриманих у результаті обмінних реакцій.
вода |
Fe(OH)3 |
Розв’язок:
Та чи інша речовина може бути одержана у колоїдному стані при наступних умовах.
1) розміри частинок речовини доводять до колоїдних розмірів двома методами:
а) подрібненням (дисперсійні методи);
б) укрупнення молекул, атомів або іонів до частинок колоїдних розмірів (конденсаційні методи) .
2. Для запобігання злипанню частинок при їх зіткненнях в розчин необхідно присутність стабілізаторів (іонів електроліту , які на поверхні колоїдної частинки утворюють іонно-гідратну оболонку).
3. Колоїдні частинки мають бути погано розчинні в дисперсійному середовищі, хоча б на момент їх утворення.
Розглянемо момент утворення міцели золю гідроксиду заліза (ІІІ)
В наслідок гідролізу хлорид заліза (ІІІ) FeCl3 відбувається процес:
FeCl3 + 3H2O = Fe(OH)3 + 3 HCl
Іонним стабілізатором для даного золю є FeOCl, що утворюється відповідно рівнянню:
Fe(OH)3 + HCl = FeOCl + 2H2O
Молекула стабілізатора дисоціює згідно рівнянню:
FeOCl= FeO+ + Cl-
Таким чином , ядро колоїдної міцели гідроксиду заліза (ІІІ) складається з великої кількості молекул Fe(OH)3. Потенціал визначаючим іоном буде FeO+ , так як Cl- не входить до складу ядра. Виходячи з вище сказаного будова міцели золю гідроксиду заліза (ІІІ) буде мати вигляд:
m Fe(OH)3+nFeO++nCl- à {[Fe(OH)3] nFeO+ (n-x)Cl-}x+xCl-.
Відповідь: Іонним стабілізатором для даного золю є FeOCl
151. Напишіть формули міцел, отриманих зливанням рівних об’ємів електролітів, зазначених нижче концентрацій. Приведіть назву всіх шарів міцели. Укажіть місце виникнення x - потенціалу.
Na2SiО3; 0,01 |
HCl; 0,001 |
Розв’язок:
З даних умови задачі можемо зробити наступні висновки :
1. Сполука – силікат натрію має значно більшу концентрацію, отже при зливанні однакових об’ємів саме вона буде в надлишку. Тоді відповідно до рівняння
Na2SiО3+ 2HCl =¯ H2SiО3+ 2NaCl
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.