Будівельні конструкції (Конструктивні елементи будівель, основи та фундаменти, каркаси)

Лекція 3  Будівельні  конструкції    2 год.
План 1 Конструктивні елементи будівель
	2.Основи  та фундаменти
	3. Каркаси

1.  Конструктивні елементи будівель

Всі будівлі складаються з окремих взаємозв'язаних частин – конструктивних елементів. К основним конструктивним елементам відносяться:

-  фундаменти;

-  зовнішні та внутрішні стіни;

-  окремі опори;

-  перекриття;

-  дахи;

-  перегородки;

-  вікна;

-  двері;

-  сходи.

Конструктивні елементи, з яких складаються будівлі, у залежності від їх призначення складаються з несучих та огороджуючих.

Несучі конструкціїу сукупності утворюють просторові системи, що називають несучим кістяком будівлі. Ці конструкції сприймають навантаження від маси устаткування, від інших частин будівлі, що спираються на них, а також від атмосферних впливів – вітру, снігу та ін. До несучих конструкцій відносяться фундаменти, стіни, окремі опори, покриття, перекриття.

Огороджуючі конструкції відокремлюють приміщення від зовнішнього середовища або одні приміщення від інших. До них відносяться зовнішні та внутрішні стіни, перекриття і підлоги, перегородки, вікна, двері. Огороджуючі конструкції повинні мати стійкість щодо атмосферних та фізико-хімічних впливів.

Будівлі каркасні – основні конструкції яких сприймають усі навантаження. Каркас складається з основних кутових та проміжних стійок, об’єднаних між собою в'язами та балками в жорстку систему, котра й забезпечує загальну стійкість будівлі.

У будівлях розрізняють підземну та надземну частину.

Підземна частина – до неї відносять фундаменти, стіни підвалів та інші конструктивні елементи, що знаходяться нижче рівня підлоги першого поверху.

Наземна частина – конструктивні елементи, що знаходяться вище рівня підлоги першого поверху.

2. Основи та фундаменти.

Фундаменти  - підземна частина будівлі, котра передає усі навантаження від будівлі на міцний шар ґрунту (основу).

Стіни зовнішні та внутрішні є в будівлі вертикальними огородженнями. Стіни можуть бути несучими, якщо вони сприймають навантаження від інших частин будівлі, та само несучими, якщо вони несуть навантаження тільки від особистої ваги.

Окремі опори – несучі вертикальні елементи (стійки, колони, стовпи) передають навантаження від перекриттів та інших елементів будівлі на фундаменти.

Перекриття є горизонтальне огородження, яке поділяє внутрішній простір будівлі на поверхи. Вони несуть навантаження від особистої ваги та корисне (тимчасове) навантаження (вага людей, устаткування).

Дах – конструкція, яка захищає будівлю зверху від атмосферних впливів.

Сходинки – служать для сполучення між поверхами.

Перегородки – несучі стіни, поділяючі внутрішній простір будівлі на окремі приміщення. Для спирання перегородок влаштування фундаментів не потрібно.

Вікна, двері – В стінах влаштовують отвори для вікон та дверей. Над отворами влаштовують перемичку, котра несе ділянку стіни.

Основа споруди

Основою називають масив ґрунту, розташований під фундаментом, що сприймає навантаження від будівлі або споруди. Основи будівель поділяють на природні або штучні.

Природною основою називається ґрунт, спроможний у своєму природному стані сприймати навантаження і забезпечити стійкість будівлі, припустиму за розміром і рівномірністю осідання. До природних основ відносяться скельні, піщані та глинясті.

Штучна основа споруди. У найпростішому випадку влаштування штучної основи може бути досягнути ущільненням поверхні ґрунту за допомогою вібратора та механічних трамбівок.

Більш ефективним засобом є цементування – введення у грунт рідкого цементного розчину під тиском.

Головною характеристикою основи є її несуча здатність, яка визначає площу підошви фундаменту. На основу діють також температурні фактори, рівень ґрунтових вод.

Фундамент

Фундамент – підземна частина будинку, конструкції якої сприймають і передають на природну або штучну основу споруди навантаження від вищерозміщених частин будинків, бічного тиску ґрунту і нерівномірних його навантажень.