Вивчення автоматичних потенціометрів, устрій та принцип роботи, страница 2

1 – важіль переключення періодів реєстрації; 2 – важіль переключення швидкості; 3 – показуючий і реєструючий пристрій; 4 – барабан з пуклівками; 5 – клямка щитка; 6 –направляюча вісь діаграмної стрічки; 7 – конденсатори синхронного та реверсного двигунів; 8 – основа кронштейну; 9 – клямка направляючих кронштейну

4.1. Вимірювальний пристрій

В основу роботи приборів покладений компенсаційний метод вимірювання. Принципова електрична схема потенціометра КСП4, КСУ4 показана на малюнку 4.2.

Мал. 4.2. – Функціональна схема потенціометра

1 – джерело постійного стабілізуючого струму; 2 – вимірювальний міст; 3 – реверсний двигун; 4 – реєструючий пристрій; 5 – синхронний двигун; 6 – покажчик; 7 – підсилювач.

Термоелектричний перетворювач або джерело постійної напруги включені послідовно з підсилювачем У4 в одну із діагональ вимірювального моста.

В другу діагональ включений джерело живлення стабілізований У2, який забезпечує постійність струму в вимірювальній схемі.

При вимірюванні сигналу, який поступає в прибор від первинного перетворювача, на вході підсилювача виникає напруга розбалансу постійного току, яке перетворюється в напругу переметного струму і посилюється для приведення в дію реверсного двигуна М1, вихідний вал якого вражається в ту чи іншу сторону до тих пір, поки існує напруга розбалансу.

Обертання вихідного валу реверсивного двигуна за допомогою механічної передачі (шків і трос) перетворюється в прямолінійний рух каретки, на якій закріплені контакти реохорда, покажчик і устрій реєстрації.

Багатоканальні прибори споряджені перемикачем, які автоматично підключаються до вимірювальної схеми по черзі, з частотою установленого періоду реєстрації, підключені до прибору первинні перетворювачі. Після настання рівноваги, друкуючий механізм каретки друкує точку з порядковим номером первинного перетворювача. Потім  перемикач автоматично приєднує до вимірювальної схеми прибору наступний первинний перетворювач.

4.2. Підсилювачі

Підсилювач слідкуючої системи вимірювальної схеми уявляє собою окремий блок, розташований на задній стінці кронштейна прибору.

Узгодження виходу підсилювача слідкуючої системи з  керуючою обмоткою реверсивного двигуна здійснює блок узгоджений, розташований поряд з підсилювачем.

4.3 Реохорд і елементи вимірювального устрою

Реохорд є з’эмним лінійним блоком. Його основний елемент – робоча спіраль, намотана з відповідним шагом. Натяг робочої спіралі забезпечується пружинами.

Резистори вимірювального устрою прибору виконані в виді котушок із стабілізованої манганінової проволоки. Панель з котушками вимірювального устрою закріплена на корпусі реохорду.

4.4. Пристрій зі 100% реостатним за датчиком

для регулювання по ПІД –закону

Пристрій зі 100 % реостатним задатчиком для регулювання по ПІД-закону (РЗ) дозволяє здійснювати пропорційне (П), пропорційно-інтегральне (ПІ) або пропорційно-інтегрально-диференціальне (ПІД) регулювання в комплекті з електричним регулюючим пристроєм.

Пристрій має мостову схему, яка складається із реохорда-датчика, реохорда-задатчика і підгоночних резисторів. Схема збалансована таким чином, що при суміщенні покажчиків прибору і пристрою, сигнал на виході схеми буде рівний нулю. при відхиленні параметру від заданого значення в діагоналі моста з’являється сигнал розбалансу, пропорційний відхиленню.

Задатчик представляє собою окремий легкоз’ємний блок, установлений в верхній частині кронштейну і підключає мий до вимірювальної схеми прибору за допомогою штепсельного роз’ємна.

4.5. Пристрій реєстрації

У багатоканальних приборах реєстрація вимірювальної величини здійснюється циклічно нанесенням на діаграмну стрічку точок з порядковим номером первинного перетворювача в момент зупинки каретки.

Цифра, яка з’являється у віконці каретки, вказує на номер первинного перетворювача, сигнал якого буде відпрацьовуватись в наступний період друкування.

Записуючий пристрій багатоканального прибору складається із друкуючого барабана з нанесеними на його поверхні точками з цифрами і обойми зі змащувальними секторами, закріпленими на каретці.

2. Порядок виконання.

   1.   Ознайомитись з інструкцією по використанню автоматичних потенціометрів.

   2.   Вивчити основні вузли та їх призначення.

   3.   Навчитися заряджати у прилад діаграмну стрічку.

   4.   Навчитися користуватися приладом при замірах температури.

   5.   Написати звіт по роботі.

Звіт по роботі.

1.  Записати марку приладу та його механічні характеристики.

2.  Зарисувати схему пристрою КСП 4, КСМ 2.

3.  Пояснити призначення основних вузлів КСП 4.

4.  Пояснити яким чином працює КСП 4.

 Контрольні запитання.

   1.   Що таке термоелектричний перетворювач (ТЕП)?

   2.   Які марки ТЕП існують?

   3.   Яку ЄДС виробляють ТЕП?

   4.   Навіщо потрібен реохорд?

   5.   Що таке переносний потенціометр, його призначення?

   6.   Що таке елемент Вестона?

   7.   Назвіть основні вузли КСП 4.

   8.   Навіщо потрібен задатчик?

   9.   Скільки термопар може бути?

  10.  Навіщо результати вимірів фіксуються на діаграмній стрічці?

3. Рекомендована література.

1.  Полоцкий Л.М., Лапшенков Г.И. Автоматизация химических производств. – М.: «Химия», 1982. – 296 с.

2.  Автоматизация технологических процессов и производств пищевой промышленности.: Учебник / Ладанюк А.П., Трегуб В.Г., Ельперин И.В., Цюцюра В.Д. – К.: «Аграрное образование», 2001. – 224 с.