Автоматизоване проектування здійснюється відповідно до завдання на проектування, які розробляються для кожного об'єкта, однак більш формалізованим. Оперативне керування і контроль за ходом автоматизованого проектування здійснюється за допомогою пристрою оперативного обміну інформацією між ЕОМ і проектувальником.
Результати автоматизованого проектування у вигляді текстових і графічних матеріалів виходять за допомогою алфавітно-цифрового друкуючого пристрою і креслярсько-графічного нормативу. Крім того, окремі результати програми завдань, завдання в інші САПР можуть виводитися на машинні носії.
У програмному забезпеченні САПР виділяються два класи програм: проектуючі і керуючі. Проектуючі програми поділяють за функціональною ознакою. Керуючі програми організують послідовну роботу функціональних програм, здійснюють для них пошук необхідної вхідної інформації, організують зберігання результатів. Ці програм ¬ ми утворюють «диспетчер» САПР.
У складі програмного забезпечення САПР можна виділити три основні елементи: транслятори з вхідних мов, операційну систему і бібліотеку робочих програм.
Складність вхідного мови визначається насамперед складністю технології проектування, а також переліком параметрів, завдання яких відрізняє один варіант об'єкта проектування від іншого. Це пояснюється тим, що в завданні мають бути інформаційна частина, що визначає назву, величини та одиниці вимірювання параметрів розглянутого варіанту об'єкта проектування, а також назви тих документів, які повинні з'явитися на виході ЕОМ.
За своїм призначенням мови користувачів близькі мовам інформаційно-пошукових систем. Як правило, використовується метод ключових слів, при необхідності доповнений нескладної граматикою.
Всі дані, що зберігаються в пам'яті САПР, можна розділити на три групи, кожна з яких має свої носії. До першої групи належать дані, що становлять нормативну базу САПР; їх характерною особливістю є повна незалежність від окремих проектів (їх перелік і значення визначаються прийняття ¬ тою технологією проектування). Друга група даних об'єднує: всі відомості, пов'язані з конкретним проектам; до них відносяться результати вирішення кожної з задач, що входять до складу технології проектування, а також мережеві графіки виконання проектів, через які здійснюється зв'язок між системою управління проектною організацією і САПР. Третя група даних включає робочі варіанти, якими є результати проектних завдань, отриманих кожним із проектувальників. Робочі варіанти зберігаються в пам'яті системи до тих пір, поки за відповідною командою керівника один з варіантів "не буде затверджений і, отже, переписаний у другу групу даних.
Технологія проектування підприємств торгівлі та ресторанного господарства в даний час достатньо формалізована. Це створило передумови для розробки автоматизованих систем проектування САПР, що складаються з окремих видів проектно-кошторисної документації. Однак велика номенклатура об'єктів проектування зі значною питомою вагою невеликих за вартістю, потужності, місткості підприємств накладає певні труднощі при створенні САПР, визначенні її структури і внутрішніх зв'язків, виділення тих видів робіт та об'єктів, які необхідно автоматизувати в першу чергу.
Однак досягнутий рівень автоматизації проектних робіт у галузі ще дуже низький. Необхідний рівень автоматизації (15-20%) може бути забезпечений лише за умови застосування в кожному проекті технічних засобів автоматизації. Особливу увагу слід приділяти таким специфічним для галузі розділів проекту, як технологічний і холодопостачання. За цими розділами майже відсутній програмне забезпечення. Найбільш важко-формалізованою з математичної точки зору є технологічна частина проекту. Крім того, вихідні форми проектних документів за технологією - це схеми розстановки торговельно-технологічного та допоміжного обладнання, що не потребують складних розрахунків.
Важливе значення для підвищення рівня автоматизації проектування в галузі має технічне забезпечення САПР.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.