Иностранные языки \ Украинский язык

Сучасна українська термінологія. Терміни і професіоналізми. Джерела та історія термінотворення, терміносистема, термінологічні групи

Страницы работы

2 страницы (Word-файл)

Скачать файл

Содержание работы

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ

1. Терміни і професіоналізми.

2. Джерела та історія термінотворення, терміносистема, термінологічні групи.

3. Лексикографія (огляд).

4. Науковий переклад (практика).

1. ТЕРМІНИ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ

Термін – слово або усталене словосполучення, яке має певне наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а поняття приписується терміну, додається до нього.

Професіоналізми – слова і мовленнєві звороти, характерні для людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживаються на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів.

Ознаки термінів і професіоналізмів:

Термін	Професіоналізми
системність (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери)	не становлять цілісної системи
наявність у більшості термінів чіткого визначення	не мають чіткого наукового визначення
однозначність у межах однієї предметної галузі, наукової дисципліни чи професійної сфери	можуть бути багатозначними навіть у межах однієї сфери
стилістична нейтральність	тяжіють до розмовного стилю
беземоційність	часто експресивно забарвлені
як правило, певною мірою абстраговані	конкретні, детально характеризують предмети, явища, пов’язані зі сферою діяльності
відповідають літературним нормам, фіксуються галузевими і загальними словниками	не завжди відповідають літературним нормам, відсутні у словниках у професійному значенні
вживаються у документах і наукових текстах	функціонують в неофіційному професійному спілкуванні (здебільшого усно)

Правила вживання термінів у ділових і наукових текстах:

1) при наявності дублетів перевага віддається українському слову;

2) в одному тексті синоніми чи дублети одночасно не вживаються;

3) вживати в тій формі і значенні, що зафіксовані словником;

4) вживати в значенні тієї галузі, для якої призначено текст;

5) до рідко вживаних (незрозумілих) слід додавати пояснення.

2. ДЖЕРЕЛА ТЕРМІНОТВОРЕННЯ, ТЕРМІНОСИСТЕМА, ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ГРУПИ

Із розвитком галузі виникає необхідність забезпечення її термінами. Таким чином, чим вищий рівень розвитку окремої сфери, тим розвиненіша її термінологія, або терміносистема.

Термінологічні групи:

1) загальнонаукова – використовується в усіх галузях науки (аналіз, синтез, проблема, машина, право);

2) вузькоспеціальна – термінологія певної галузі (юрид. – адвокат, відповідальність, презумпція; мат. – квадрат, інтеграл, вектор тощо).

Джерела термінології:

1) власне українські слова (позивач, двигун);

2) іншомовні (реакція, синтез, процес, історія);

3) поєднання українських і запозичених елементів (реактивний двигун).

Найбільше серед термінів іменників, зустрічаються прикметники, які стали іменниками (біол. – колоскові, парнокопитні), мало прислівників (муз. – пристрасно), дієслів (бот. – рости). Також виділяють за будовою терміни однослівні (аванс, платити) і терміни-словосполучення (розрахунковий рахунок, разове доручення).

3. ЛЕКСИКОГРАФІЯ (ОГЛЯД)