Коди, їх застосування, створення та розкриття у криптології

Коди, їх застосування, створення та розкриття у криптології.

Зміст

1.  Вступ  ........................................................

2.  Історія  ......................................................

3.  Аналіз історичних набутків  ...................

4.  Коди:

      а) ділянки застосування;  .......................

      б) створення;  ..........................................

      в) розкриття;  ..........................................

      г) перспективи.  ......................................

5. Підсумки  ..................................................

6. Література  ................................................

Вступ

Предметом даної роботи ( та криптології ) є дослідження способів та правил перетворення певного повідомлення, для передачі та зберігання, зі строго визначеним змістом для деякого кола осіб ( адресанти та адресати ) в певну комбінацію символів, що може бути відновлена до первинного вигляду у випадку знання ключа, тобто даного правила перетворення, причому вважається, що сторонні особи можуть перехоплювати повідомлення у каналі зв’язку та знати правила побудови системи. Отже слід забезпечити найвищу якість збереженнянепрочитаною правильно та неушкодженою інформації.

Дана робота несе навантаження як для огляду вияву історичних та сучасних надбань в криптології, в математичних методах як основоположних при побудові та аналізі систем: в забезпеченні безпеки та конфіденційності інформації, спілкування ( електронними засобами тощо ) та комунікацій у мережах передачі та збереження даних ( захист інформаційних потоків у банківських мережах, у системах голосування під час організації виборів з використанням комп’ютерів – обчислювальної техніки загалом – тощо ). Під  захистом даних далі слід розуміти низку організаційних та технічних   заходів   по їх збереженню з метою завадити несанкціонованого доступу до  їх змісту  чи спотворення. Великої уваги в цій справі заслуговують нудні аспекти адміністративного  та  організаційного  характеру,  без   вирішення яких  шифрування позбавлене сенсу. Автор притримується тієї думки, що криптологія складається з історії, теорії та практики, яким присвячені сторінки  цієї роботи.  Належить  зробити низку зауважень.

Розглядається класична криптологія - математична дисципліна – наука про крипти ( або шифри ), їх обґрунтування створення, впровадження та подолання – має більш як тисячолітню історію становлення та розвитку, спершу на дещо простих методах організації систем з подальшим удосконаленням, зумовленим власне розвитком математики. Свій важливий внесок в неї зробили такі відомі особистості як Юлій Цезар, Полібій, Роджер  Бекон, Леон Альберті, Йоганн Трисемус, Леонардо да Вінчі, Леонардо Ойлер, Франсуа Вієт, Джероламо Кардано, Джон Валліс, Вільгельм Ляйбніц,  Самуель  Пепіс. XVIII ст. – вік народження криптології як науки: Чарльз  Уїнстон та інші. Вони сприяли її зростанню. На пізніших етапах криптографія набула широкого застосування в практичній (прикладній) математиці - теорії кодування (забезпечення оптимальної передачі даних по каналам зв’язку зі збереженням їх цілісності та конфіденційності ) та криптології ( збереження інформації недоступною для сторонніх – зауваження: ймовірність безпеки методів часто є високою, але не завжди математично доведеною ). Оскільки комп’ютер революційно розширив в останні роки сферу писемності, то майже   водночас виникла потреба настільки ж великого розвитку криптографії.  Наскільки актуальне її використання зараз - судити  вам самим.

Секрет для кожної конкретної людини або є, або його  не має. Більш того, розкриття тайни аналітично не лише не становить злочину, але є перемогою людського  розуму і має вітатись, якщо робиться  відкрито,  з  кращих  побажань. Французи говорять: "Уділ богів -  створювати  тайни,  а  королів  - розкривати". Дійсно, покажіть спеціалістам лиш один  вузол складного  пристрою, і вони реконструюють повний його вид, призначення та характеристики. Якщо біолога запитати, чим  харчуються чорти, то  відповідь  буде  однозначною:  "Роги  та  копита  -  явні ознаки травоїдних! "

Людина здавна зважала на цінність тієї чи іншої інформації (повідомлення щодо різних галузей життя ), прагла до ексклюзивності (виняткового права ) на володіння певними знаннями ( шамани, жерці, воїни, полководці, священнослужителі, майстри, митці, торговці, науковці тощо ), переважно не особливо прагнучи ділитись ними з іншими з огляду на конкуренцію чи інші підстави, що викликають занепокоєння. Без тайн не може існувати не лише держава, але й навіть мала спільнота людей  -  без  них  неможливо виграти бій або вигідно продати товар,  здолати своїх політичних  супротивників  у  жорсткій  боротьбі  за   владу або зберегти першість в технології. Тайни складають основу науки, техніки та політики будь-якої людської формації, будучи  цементом державності.

Історія

Історія зберігає так багато секретів,  що  просто  дивно,  навіщо людям вони необхідні.

З появою писемності 5,5 тисячоліть тому окрім звичайного ( для оголошення підлеглим наказів тощо ) письма з’явилось і "образне" ( з надлишковим змістом – як перші спроби передати в одному повідомленні кілька, і то лише для знаючих ), а потому з’ява письма, що зовсім було незрозуміле для сторонніх.

Так люди, можливо саме вперше, заснували криптографію ( розділ криптології про написання, побудову криптів; криптоаналіз – розділ про взлом криптів – перебуває на зародковій стадій розвитку ) та винайшли коди – найпростіші шифри, шифри простої заміни слів.

Перший етап – перші набутки Шумеру, Єгипту та Китаю в ділянці писемності та передачі секретних повідомлень.

Класичнийабо другийетап розвитку  припадає на час розквіту Римської імперії – утилітарної культури, що використовувала набутки Еллади та Єгипту (синтез цього був досягнутий піфагорійцями ). На цьому етапі використовувались коди – шифри заміни зі зміщенням за абеткою (спартанський, Юлій Цезар ) та шифри заміни без зміщень ( Полібій ).

Третій етап – період Відродження ( 1390 р. Джефрі Чосер "Екватор Планет"; Роджер Бекон "de nulitate Magiae" ): проста перестановка без ключа, проста заміна букв цифрами, шифр Гронсфельда ( модифікація шифру Цезаря числовим ключем ), 1466 р. перший батько криптології - Леон Альберти ("Трактат про шифр", багатоалфавітна заміна ), Блез Віженер ( вдосконалював системи ), 1508 р. другий батько криптології - Йоганн Трисемус ( "Поліграфія", шифрування біг рамами ), Леонардо да Вінчі ( інверсний – зворотній - запис тексту ), Джероламо Кардано ( метод трафаретів або решіток ), Джон Валліс, Ляйбніц, Френсіс Бекон ( 1580 р., застосування двійкового кодування букв латиниці, оформив криптологію як самостійну дисципліну ), Томас Шелтон, Самуель  Пепіс.

Четвертий етап  – Новий час ( 1854 р. )