Технологічна карта на комплексний процес монтажу прогонів та плит покриття промислової одноповерхової будівлі, страница 3

При прийманні конструкцій виконують вибірковий або суцільний (поштучний) контроль. Об'єм вибірки і браку­вальне число, яке залежить від обсягу партії виробів, зу­мовлює ГОСТ 13015.1—81*.У випадку надходження на будівельний майданчик бра­кованих виробів складають акт за участю представників генпідрядника, організації, яка виконує монтажні роботи, і підприємства - виготівника.

Складування та зберігання збірних кон­струкцій

Вимоги, які повинні виконуватися при зберіганні конструкцій на приоб'єктному складі:

майданчик для складу ретельно планують, забезпечують відвід поверхневої води;

складують конструкції та розміщують штабелі в зоні дії монтажного крана з урахуванням послідовності мон­тажу;

Залізобетонні плити покриття розміром 3×6,0 м зберігають у штабелі до шести рядів по висоті. Дерев'яні прокладки, висота яких перевищує виступаючу частину монтажних петель на 20 мм, уклада­ють по торцях плити в місцях розташування опорних за­кладних частин одна над одною.

При монтажі будівель із велико­габаритними прольотами (18 м) штабелі або окремі збірні конструкції (ферми, плити) розміщують по краях прольоту, залишаючи віль­ний проїзд для крана і транспортних засобів, які доставля­ють конструкції.

Технологія монтажу елементів каркаса

Всі роботи з монтажу конструкцій вико­нують відповідно до СНиП 3.03.01-87, СНиП Ш-4-80 *, робочих креслень, проекту виконання робіт і технологічних карт.

При монтажі збірні конструкції піднімають і переміщу­ють до місця встановлення плавно без ривків, розкачуван­ня і обертання з використанням відтяжок із прядив'яних або капронових канатів. Піднімання здійснюють за два етапи: спочатку конструктивний елемент піднімають на 200...300 мм, щоб перевірити стійкість крана, надійність гальма і стропування, потім — на потрібну висоту.

До звільнення гака крана конструктивні елементи, які монтують, тимчасово закріплюють, що забезпечує їх стій­кість при впливах вітрових і монтажних навантажень.

Остаточне закріпленння конструкцій зварюванням або бе­тонуванням стиків здійснюють після їх вивірки. Монтажні пристосування знімають(переставляють) лише після надійно­го закріплення кон­струкцій.

Дані про вико­нання монтажних ро­біт щодня заносять у журнал монтажних робіт (СНиП 3.03.01—87).

Монтаж прогонів.Монтаж прогонів виконують після досягнення бетоном замонолічування стиків колон з фундаментами не менше 50% нормативної (марочної) міцності на стиск.

Технологія монтажу Монтаж прогонів виконують після досягнення бетоном замонолічування стиків колон з фундаментами не менше 50% нормативної (марочної) міцності на стиск.

Технологія монтажу прогонів складається з підготовки їх до піднімання, стропування, піднімання, встановлення на опори, тимчасового закріплення, вивірення і остаточного закріплення в проектному положенні.

Підготовка до піднімання прогонів передбачає виконання робіт з очищення і вивірення опорних площадок колон і конструкцій, їх оснащення необхідними пристосуваннями, які забезпечують якісне і безпечне виконання робіт, нанесення установчих рисок. Балки прольотом до 9 м установлюють за допомогою додаткового стропу за стропувальні петлі, а при відсутності петель – універсальними стропами в обхват. Балки прольотом 12 м і більше монтують за допомогою траверси.

Піднімання і установку прогонів і плит здійснюють без різких поштовхів і ударів, а тимчасове закріплення виконують до зняття стропів з гака крана. На проектні осі елемент наводять по осьових рисках. Балки наводять на колони двома відтяжками, закріпленими на їх кінцях.

складається з підготовки їх до піднімання, стропування, піднімання, встановлення на опори, тимчасового закріплення, вивірення і остаточного закріплення в проектному положенні.

Підготовка до піднімання прогонів передбачає виконання робіт з очищення і вивірення опорних площадок колон і конструкцій, їх оснащення необхідними пристосуваннями, які забезпечують якісне і безпечне виконання робіт, нанесення установчих рисок. Балки прольотом до 9 м установлюють за допомогою додаткового стропу за стропувальні петлі, а при відсутності петель – універсальними стропами в обхват. Прогони прольотом 12 м і більше монтують за допомогою траверси.

Піднімання і установку балок і ферм здійснюють без різких поштовхів і ударів, а тимчасове закріплення виконують до зняття стропів з гака крана. На проектні осі елемент наводять по осьових рисках. Балки наводять на колони двома відтяжками, закріпленими на їх кінцях.

Монтаж плит покриття.Плити покриття вкла­дають по верхніх поясах ферм або рам після їх закріплення відповідно до проекту. При вкладанні  плитособливо ретельно контролюють положення опірних ребер і розміри площадок опору, які мають бути не меншими 50 мм.

Для піднімання плит використовують чотиривітковий строп з гаками. Плити покриття при монтажі укладають у проектне положення, не допускаючи перекосів і утворення великих зазорів. Монтаж ведуть у такій послідовності: по залізобетонних фермах в одно-прольотних будівлях — від одного краю через гребінь до другого. На кожній несучій конструкції покриття завчасно розмічають місце укладання першої плити.

Стикують плити покриття з верхнім поясом ферми, бал­ки або рами зварюванням закладних деталей. При цьому один із чотирьох кутів плити (суміжний з раніше укладе­ними плитами) залишають незвареним. Для надання жор­сткості шви після монтажу плит замонолічують цементно-піщаним розчином.

Електрозварювання стиків і закладних деталей. Основні вимоги до виконання електрозварю­вальних робіт викладені в СНиП 3.03.01-87, СНиП ІП-4-80*, ГОСТ 10922—75, ГОСТ 23858—79.