Проект внутрішнього водопроводу для шестиповерхового будинку, страница 2

Переваги закритої системи в тому, що вода не перемішується з теплоносієм і до неї не потрапляють продукти ХВО. У котельні необхідна менша кількість води, що підлягає хімічній обробці. Вода знаходиться в закритому контурі, тому менше витрати на її обробку. На обробленій воді КПД котлів вище, тому вони рідше виходять з ладу, а на стінках не утворюється накип.

3.2 Розрахунок подаючих трубопроводів.

Визначення розрахункових витрат у трубопроводах гарячої води, що подають, визначається з урахуванням циркуляції.

Це потрібно для компенсації тепла через стінки труби в навколишнє середовище. Порядок обчислення розрахункових витрат гарячої води такий же самий, як і для внутрішнього водопроводу.

Маючи на увазі, що

 - витрата води в максимальну годину водоразбору, л/с;

 - витрата води приладом, л/с;

Тоді розрахункові витрати гарячої води визначаються по формулах

 ;                     

де  - коеф. циркуляції визначається по [1, прил.5] .

Гідравлічний розрахунок трубопроводів гарячої води, що подають, зводимо у таблицю 5.

З таблиці 5 переносимо в таблицю 6 розрахунковий діаметр труб. Труби беремо сталеві водогазопровідні  оцинковані, ; швидкість  м/с.

  - коефіцієнт, рівний 0,2 для подаючих і циркуляційних трубопроводів;

-  рівний 0,5 для трубопроводів у межах теплових пунктів;

-  рівний 0,1 для трубопроводів водорозбірних стояків.

Розрахунок тепловтрат у трубопроводі, що подає, виконуємо в табличній формі, знаючи що:

 - кількість тепла, що віддається поверхнею труби в навколишнє середовище й обчислюється по формулі

 , (кВт),

де       - коефіцієнт теплопередачі, ;

           - зовнішній діаметр труби, м;

            - температура води на ділянках труби, ;

            - температура навколишнього середовища, ;

             - КПД ізоляції.

          Розрахунки зводимо в таблицю 6.

3.3 Розрахунок циркуляційних трубопроводів гарячого водопостачання

Визначимо циркуляційні втрати для будинку в цілому і стояків. Визначаємо по формулі з [1]:

Гідравлічний розрахунок циркуляційного трубопроводу приводимо в табличній формі (таб.7).

Втрати напору на ділянках визначаємо по формулі

3.4 Підбір водонагрівача

У проекті для перегріву води приймаємо водяний теплообмінник. Для підбору теплообмінника обчислюємо теплотехнічний розрахунок при паралельній схемі підключення.

Годинний прохід теплоти складає:

 , кВт,

де       -  максимальна годинна витрата гарячої води,  л/год;

           - температура холодної води, приймаємо ;

           - тепловтрати подаючими і циркуляційними трубами;

, кВт.

Годинна витрата води =1,131 (з таблиці 5 ділянка 11-12).

Маємо:

 кВт.

Витрата первинного теплоносія середовища, яке нагріває, визначається за формулою:

Для зими:

Для літа:

Витрата води, що нагрівається:

Швидкість води, що нагрівається, у середині латунних трубочок визначається по формулі:

 , м/с;

де      0,8 ≤ V_k ≤ 1,5  м/с;

Найменша площа  дорівнює 0,00062 м².

Тоді

 м/с.

Швидкість води у міжтрубному середовищі визначається по формулі:

, м/с,

де   - площа міжтрубного середовища, яка рівна 0,00116 м².

Для зими:

 м/с.

Для літа:

 м/с.

Середня температура нагрітої води:

Середня температура води, що гріє:

Для зими:

Для літа:

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі водонагрівача:

де       - коефіцієнт теплопередачі від води, що нагріває, до стінки трубочки;

, Вт/м²·ºС.

Для зими:

 Вт/м²·ºС.

Для літа:

 Вт/м²·ºС.

мм.

 - коефіцієнт теплопередачі від внутрішньої стінки трубочки до води, що на       

        грівається, Вт/м²·ºС;

          

Тоді одержимо    

Для зими:

.

Для літа:

.

Поверхня нагрівання дорівнює:      

, м²

де      - коефіцієнт рівний 0,7-0,8;

           - середньологарифмічна різниця температур

, ºС.

Для зими:

Для літа:

Тоді необхідна поверхня нагрівання дорівнює: 

Для зими:

.

Для літа:

По більшій площі визначаємо число секцій водонагрівача:

де       - площа поверхні нагрівання 1 секції.

Приймаємо водяний секційний водонагрівач 02 ОСТ 34-588-68                         

, .

4 Внутрішні водостоки будинків

          Атмосферні опади (дощові і талі води) повинні відводитися самостійною системою внутрішніх водостоків за межі будинків.

          Система внутрішніх водостоків будинків складається з наступних елементів: водостічна лійка, відвідних водостічних трубопроводів (стояків і збірних трубопроводів), ревізій, прочищень, оглядових колодязів і випусків із будинків (відкритих та закритих).

          На плоских покрівлях допускається влаштовувати по одній водостічній лійці на кожну секцію. Для влаштування мережі застосовуємо сталеві труби.

Розрахункову витрату дощових вод Q, л/с із водозбірної площі для покрівель з уклоном ≤ 1,5% визначаємо за формулою:

                                                  

де  – водозбірна площа ,м²;

      – інтенсивність дощу, л/с з 1 га (для даної місцевості), тривалістю 20        

               хвилин при періоді однократного перевищення розрахункової інтенси

               вності, рівній 1 року згідно з [10] або [14].   

          Для м. Полтава .

Розрахункова витрата з водозбірної площі (з однієї секції на одну лійку):

=12·24· 90,4·10^-4 = 2,6 л/с

Сумарна витрата від всієї кровлі:

Q=ΣQ₁=2·2,6=5,2 л/с.

          Максимальна (критична) витрата  дощових вод, л/с, котру може пропустити водостічна система “лійка” – стояк – випуск без підвищення рівня води над лійкою при напірному режимі визначається за формулою:

 ,                                                      

де      Н– розташовуваний напір, м;

           – повний опір системи  м∙с²/л².

          Для напірного режиму  визначається різницею геометричних позначок покрівлі біля лійки й осі випуску або самопливного трубопроводу.

                                         Н=Н_пов·n+Н_{тех.пов.}+Н_цоколь – Н_землі

  Н=3·5+2,0+0,8 –0,2=17,6 м

                                              ,                                  

де      А  –   питомий опір тертя [5, c.150];

             –  довжина трубопроводу, м;

           – питомий місцевий опір ;

           – сума коефіцієнтів місцевих опорів системи (у тому числі вхід у лій  

                    ку й випуск).

Водостічна система повинна забезпечити при мінімальних діаметрах труб пропуск розрахункової витрати, тобто повинна виконуватися умова:

                                                               

Повний опір системи становить

= 0,000662· (17,6+6,0) + 2· 10^-3 ·(1,5+2·0,45+ 0,5+ 2·0,45 +2+1)= 0,03.

          Тут ураховані місцеві опори: лійка (ζ=1,5), 4 відводи 135° (ζ=0,45), ревізія (ζ=0,5), гідравлічний затвор (ζ=2), випуск (ζ=1).

Критична витрата

=

          Умова дотримується зі значним запасом. Приймаємо лійку ВР-9 із діаметром 80 мм. Діаметр водостічного стояка – 85 мм.

Література

1. СниП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий /Госстрой СССР. – М.:ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 56с.

2. СниП 2.04.02-85. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения /Госстрой СССР. – М.:Стройиздат, 1986. – 136с.

3. СниП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения /Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 72с.

4. Кедров В.С., Ловцов Е.Н. Санитарно-техническое оборудование зданий. - М.:Стройиздат, 1989. – 495с.

5. Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические устройства. /Под ред. И.Г.Староверова. Ч.1. Отопление. - М.:Стройиздат, 1990. – 429с.

6. Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические устройства. /Под ред. И.Г.Староверова. Ч.2. Водопровод и канализация. - М.:Стройиздат, 1990. – 429с.

7. Шевелёв Ф.А., Шевелёв А.Ф. Таблицы для гидравлического расчёта водопроводных труб. Справочное пособие. - М.: Стройиздат, 1984. – 116с.

8. Лукиных А.А., Лукиных Н.А. Таблицы гидравлического расчёта канализационных сетей и дюкеров по формуле акад. Н.Н.Павловского. Изд. 4-е доп. - М.:Стройиздат, 1974. – 156с.

9. Сергеев Ю.С., Э.Р.Боровский. Санитарно-техническое оборудование зданий. Примеры расчёта. – К.: Вища школа, 1991. – 206с.