№ вузла |
№ деталі |
Найменування деталі. |
Ескіз деталі |
Ду, мм |
Заготівель-на довжина, мм |
Кількість, шт. |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
А |
3 |
Опуск |
20 |
2396 |
1 |
Труби по ГОСТ 3262-75* |
|
Б |
1 |
Стояк |
20 |
3090 |
1 |
- |
|
Б |
4 |
Підводка |
20 |
3960 |
1 |
- |
|
Б |
6 |
Скоба |
20 |
182 |
1 |
- |
7 Складають специфікацію матеріалів на систему теплогазопостачання (таблиця 10)
Таблиця 10 – Специфікація матеріалів
№ пп |
Найменування |
гост |
Один. виміру |
Розмір |
Кіль- |
Примітки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Труби сталеві |
3262-75* |
м |
20 |
15 |
оцинковані |
2 |
Контргайки |
8961-75* |
шт. |
15 |
12 |
чавунні |
3 |
Секції радіаторів |
8690-75 |
шт. |
150*98*500 |
70 |
- |
4 |
Радіаторна пробка |
- |
шт. |
32*15 |
20 |
- |
5 |
— //— |
- |
шт. |
32 |
20 |
- |
6 |
Ніпель |
- |
шт. |
32 |
120 |
- |
Рекомендується наступна послідовність виконання монтажного креслення.
1 Згідно варіанта завдання виконується в одну лінію аксонометрична схема системи з вказівкою в ній будівельних довжин, прив'язок повітропроводів і вентиляційного обладнання до осей будови чи поверхням будівельних конструкцій. На схемі системи зазначають діаметри і кути повороту повітропроводів.
2 Систему розподіляють на вузли і нумерують їх великими літерами у кружальцях: А, Б і т.д. Користуючись умовними позначеннями [1, с.537], [3, с.46], на схемі розставляють стандартні деталі (відводи, трійники, хрести, переходи, напіввідводи, і т.д.).
3 На схемі системи цифрами у кружках нумерують (рисунок 3) стандартні деталі (1, 5, 6, 8, 9, 1 і, 12, 15, 16, 17, 19) і лінії поворотів (2, 3, 4, 7, 10, 13, 14, 18, 20).
4 Користуючись монтажним положенням повітропроводів і обладнання [1, с.472], розмірами фасонних стандартних деталей [1, с.336, 343, 345, 353, 354, 355, 357] визначають довжини ліній повітропроводів (рисунок 4) та кількість стандартних [1, с.471] i нестандартних деталей на цих довжинах.
Рисунок 3 – Обмірювальний ескіз системи вентиляції
Рисунок 4 – Схема для визначення довжини ліній повітропроводів
Довжини повітропроводів (L2, L3.......L20) дорівнюють
(11-19)
де l2; l3... l20 – будівельні довжини повітропроводів, мм;
Дб, и, 100, Н, L, b, q, б, lП, 2Д, а – монтажні розміри фасонних деталей, мм ([1, с.336-358] та рисунок 4).
Кількість повітропроводів (деталей) стандартної довжини (N2, N3, N4, ..., N18) на тій чи іншій лінії дорівнює цілому числу знайденому з виразу
, (20)
де 2480-розрахункова довжина стандартного повітропроводу (деталі).
Для мінімального числа фланцевих з'єднань у системі слід передбачати максимальну розрахункову довжину стандартного повітропроводу з числа рекомендованих [1, с.471]: 480, 980, 1230, 1980 чи 2480 мм.
Довжина нестандартної деталі (Lн) на лінії повітропроводу L2 дорівнює
, (21)
де – товщина прокладки фланцевого з'єднання (3 мм).
5 Складають комплектуючу відомість на систему вентиляції. У якій повинно бути наведено найменування, ескіз, розміри і площа зовнішньої поверхні деталей системи. Площа поверхні повітропроводів (F) визначається за формулою
, (22)
де Ду, L – відповідно умовний діаметр і довжина повітропроводу, м. Зовнішня поверхня відводів, напіввідводів, переходів, трійників і хрестів визначають по [1. с. 341, 343, 345, 367, 370, 372, 373].
Таблиця 11 – Комплектуюча відомість
№ вузла |
№ деталі |
Найменування деталі |
Ескіз деталі |
Розміри деталей мм |
Кількість |
Примітка |
|||||
Ду |
ахb |
Висота |
Довжина |
шт. |
м2 |
||||||
однієї |
усіх |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
А |
1 |
Відвід |
1400 |
- |
2100 |
1400 |
2 |
10,2 |
20,4 |
||
2 |
Повітро-провід |
1400 |
- |
- |
2480 |
3 |
10,9 |
32,7 |
|||
2 |
1400 |
- |
- |
1100 |
1 |
4.84 |
4.84 |
||||
5 |
Трійник |
- |
- |
1070 |
760 |
1 |
3,3 |
33 |
|||
6 |
Перехід |
- |
- |
800 |
1 |
3,09 |
3,09 |
||||
7 |
Хрестовина |
1000* 500* 500 |
- |
1072 |
2 по 536 |
1 |
7,26 |
7,26 |
|||
8 |
Напіввід- від |
500 |
- |
500 |
866 |
2 |
1,642 |
3,284 |
|||
Разом 74,87 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.