Кожна таблиця має назву, яку розміщують над таблицею посередині рядка. Назва і слово "Таблиця" починають з великої букви. Назву не підкреслюють.
Заголовки граф таблиці починаються з прописних літер, підзаголовки із рядкових, якщо останні підкоряються заголовку. Наприкінці заголовків, підзаголовків, граф і рядків таблиці крапка не ставиться. Графу «№ п/п» у таблицю включати не слід.
Таблицю варто розміщати так, щоб читати її без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, таблицю розташовують так, щоб її можна було читати, повертаючи роботу за годинною стрілкою.
При переносі таблиці на іншу сторінку шапку таблиці варто повторити і над нею праворуч розміщають слова "Продовження табл.2.1" із вказівкою її номера. Якщо голівка таблиці велика, допускається її не повторювати: у цьому випадку варто пронумерувати графи і повторити їхню нумерацію на наступній сторінці. Назву таблиці не повторюють.
Усі цифрові данні мають бути логічно однорідними та порівнянними, основу їхнього угруповання мають складати істотні ознаки.
Якщо цифрові чи інші дані в якому-небудь рядку таблиці відсутні, то ставиться прочерк. Якщо всі показники, наведені в таблиці, виражені в одній і тій же одиниці, то її позначення міститься над таблицею праворуч. Заміняти лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка, позначення марок матеріалу, позначення нормативних документів не допускається.
При наявності в тексті невеликого по обсягу цифрового матеріалу його недоцільно оформляти таблицею, а варто давати у виді тексту.
На всі таблиці диплома мають бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" у тексті пишуть скорочено, наприклад: "...у табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово "дивися", наприклад: "див. табл. 1.3".
Приклад побудови таблиці наведено у додатку Е.
Рівняння і формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадувалися, посередині сторінки. Їх варто виділяти з тексту в окремий рядок. Вище і нижче формули залишається по одному порожньому рядку.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок, воно має бути перенесене після знаків виконуваних операцій (рівності (=), знака плюс (+) і т.д.) з їх обов'язковим повторенням у новому рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів варто приводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, як і у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка, перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.
Формули в дипломі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу, у додатку - у межах додатка. Номер формули складається з номера розділу (додатку) і порядкового номера формули, між якими ставлять крапку. Номера формул пишуть біля правого краю листа на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Приклад оформлення формул:
С = НЗВп + В – П - НЗВк , (3.1)
де С - собівартість,
НЗВп - незавершене виробництво на початок періоду,
В - витрати за період,
Зк - незавершене виробництво на кінець періоду,
П - повернення запасів.
Якщо в роботі тільки одна формула або рівняння, то їх не нумерують.
Посилання дають можливість:
- знайти в тексті таблиці, малюнки, пояснення і першоджерела;
- перевірити вірогідність даних про цитування документа;
- надають необхідну інформацію про документ, його зміст, мову тексту, обсяг.
По місцю розташування щодо основного тексту дипломної роботи і виконуваної ними ролі, посилання бувають:
а) внутрішньотекстові. Вони є нерозривною частиною основного тексту;
б) посторінкові, тобто винесені з тексту вниз сторінки;
в) затекстові (бібліографічні), тобто винесені за текст усієї дипломної роботи.
Внутрішньотекстові посилання використовують, коли значна частина посилання ввійшла в основний текст дипломного дослідження так органічно, що вилучити її неможливо. Внутрішньотекстові посилання на таблиці, малюнки, окремі розділи роботи можуть братися в круглі дужки (таблиця 2.1), (рисунок 3.1), (додаток Б). Але можуть оформлятися й у такий спосіб: "відповідно до даних табл. 2.1", "за даними рис. 3.1". Якщо внутрішньотекстові посилання на таблиці, рисунки й окремі розділи роботи не супроводжуються порядковим номером, то їх варто писати в тексті цілком, без скорочень. Наприклад, "з рисунка видно, що …", "дані таблиці показують, що …" і т.д.
Затекстові посилання застосовуються в тих випадках, коли необхідно оперувати великою кількістю бібліографічних джерел. Бібліографічне затекстове посилання - сукупність бібліографічних зведень про цитуємий чи інший документ, що згадується в тексті, що необхідні для його ідентифікації і пошуку.
Затекстові посилання на джерело, після згадування про нього в тексті дипломної роботи, проставляють у квадратних дужках (косих - у випадку друкування). При цьому в дужках ставиться номер, під яким воно значиться в списку літератури:
- посилання на один твір [19];
- посилання на кілька творів [4; 6; 19];
- посилання на багатотомне видання [19, т.2].
У необхідних випадках (звичайно при використанні цифрових чи даних цитати) вказуються і сторінки, на яких міститься джерело, що використовується:
- посилання на конкретну сторінку твору [19, с.15];
- посилання на кілька сторінок у творі [19, С.15-18];
- посилання на кілька творів із вказівкою сторінок [19, с.15; 25, С.5-9].
Приклад:
Цитата в тексті: ... частка фінансової роботи перевищує 50% [19, с.15].
Посилатися потрібно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися тільки в тих випадках, коли в них є матеріал, що не входить в останнє видання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.