Вимоги до програмно-апаратного комплексу. Вибір СУБД. DBase і Visual DBase. Paradox. Microsoft Visual FoxPro. Microsoft Access

Страницы работы

Содержание работы

Міністерство освіти та науки

Криворізький технічний університет

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту з дисципліни «Організація та проектування баз даних».

для студентів спеціальності 8.0914.01

усіх форм навчання

Кривий Ріг

2007


УДК 681.3.07

ББК 32.973

Б

Рецензенти:   професор каф. ЕМОМЗ, Криворізького металургійного факультету НМА  Корнілов к.т.н., доцент каф ІАСУ КТУ

Методичний вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Організація та проектування баз даних» для студентів спеціальності 8.0914.01 усіх форм навчання. / Укладачі П.В. Бурнасов, С.В. – Кривий Ріг: КТУ, 2007.

Укладач:               Бурнасов Павло Вікторович

Відповідальний за випуск:               В. М. Назаренко, академік Міжнародної Академії

комп’ютерних наук і систем, проф., докт. техн. наук

Зміст

1.    Основи проектування програмних систем.. 4

2.    Мета та завдання курсового проекту. 9

2.1.     Етапи виконання курсового проекту. 9

3.    Опис програмного проекту. 10

3.1.     Постановка задачі 10

3.1.1.     Опис задачі 10

3.1.2.     Вимоги до програмно-апаратного комплексу. 11

3.1.3.     Вибір СУБД.. 12

3.1.3.1.      DBase і Visual DBase. 12

3.1.3.2.      Paradox. 13

3.1.3.3.      Microsoft Visual FoxPro. 14

3.1.3.4.      Microsoft Access. 15

3.1.3.5.      Microsoft Data Engine. 16

3.1.4.     Розробка тестової задачі 17

3.2.     Проектування задачі 17

3.2.1.     Проектування бази даних. 18

3.2.2.     Проектування форм.. 22

3.2.3.     Проектування звітів. 22

3.2.4.     Проектування меню додатку. 23

4.    Вимоги до оформлення пояснювальної записки. 25

5.    Література. 29

6.    Додатки. 31

Додаток А.. 31

Форма титульного аркуша курсового проекту (роботи) 31

Додаток Б. 32

Форма титульного аркуша курсового проекту (роботи) 32

Додаток В.. 33

Форма подальших аркушів пояснювальної записки. 33


1.  Основи проектування програмних систем

До основних стадій розвитку програмної системи відносяться наступні:

·  постановка задачі,

·  розробка і проектування,

·  реалізація (програмування),

·  випробування й експлуатація системи,

·  виведення з експлуатації.

Ці етапи можуть частково перекриватися. Так, формулювання задачі не обов'язково повинно закінчуватися в той момент, коли починається розробка програм і підготовка даних[1]. Майже завжди продовжують виникати ті чи інші деталі, що вимагають узгодження з майбутніми користувачами. Переробка вже закінченої системи, зв'язана зі зміною зовнішніх умов, звичайно розглядається як елемент супроводу системи в ході її експлуатації, хоча при цьому приходиться аналізувати нові вимоги і вносити відповідні зміни, здійснювати їхню реалізацію і проводити випробування. Усе це може відбуватися ще до того, як система буде прийнята до промислової експлуатації. Система повинна проходити випробування як на етапах розробки і реалізації, так і у вже готовому виді. Спочатку випробування зводяться до консультацій з майбутніми користувачами: подібні консультації дозволяють чітко сформулювати вимоги до системи. На етапі розробки шляхом ретельного аналізу результатів рішення тестових задач виконується детальна перевірка проектної документації.

Структурний аналіз.

Формування остаточного проекту системи — надзвичайно різноманітний процес, який потребує від проектувальників не тільки професійної майстерності, але також витримки і терпіння. Уміння працювати з людьми для розробника не менш важливо, ніж знання обчислювальної техніки. Якщо в неавтоматизованих інформаційних системах допускається виникнення всякого роду особливих ситуацій, автоматизована система діє у всіх випадках стандартним чином. Тому при проектуванні велику увагу приходиться приділяти виявленню й усуненню різних деталей, що не мають прямого відношення до справи, що можуть зустрітися як у даних, так і в процедурах обробки, і, що немаловажне, переконанню захисників подібних деталей у тім, що вони не є істотними.

У міру того як проблемна ситуація проясняється і визначається, процедури збору, збереження і переробки інформації, розглянуті спочатку як щось єдине, поступово розділяються на окремі елементи даних і дії, які виконуються над цими даними. Метод дослідження, що починається з загального огляду системи і потім деталізується, здобуваючи ієрархічну структуру з усе більшим числом рівнів, прийнято називати структурним аналізом. Вимоги до системи і її передбачувані характеристики не можуть служити відправною крапкою, оскільки крім загального опису вони містять багато непотрібних деталей. Їх можна розглядати скоріше як мету і стандарти, до яких варто прагнути на всіх стадіях проектування. Верхній рівень структурного аналізу являє собою функціональний опис системи. Складання функціонального опису системи — це узагальнення всієї інформації, що стосується цілей проекту.

Розділення системи на функціональні елементи підкоряється цілком визначеним правилам. Саме загальне правило складається в наступному: необхідно відокремлювати те, що потрібно зробити, від того, яким чином це можна зробити.

Похожие материалы

Информация о работе