Франкфуртська школа як напрям критичної соціології хх століття. Історичний контекст творчості представників Франкфуртської школи

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                              3

РОЗДІЛ І. ФРАНКФУРТСЬКА ШКОЛА  ЯК НАПРЯМ

КРИТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ХХ СТОЛІТТЯ                                          

1.1.  Історичний контекст творчості представників Франкфуртської школи                                                                                                                 5

1.2.  Соціологія Франкфуртської школи:загальна характеристика           8                                                                               

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ФРАНКФУРТСЬКОЇ

ШКОЛИ                                                                                                         

2.1.    Образ суспільства епохи пізнього капіталізму у праці Теодора Адорно та Макса Хоркхаймера «Діалектика Просвітництва»                                      13   

2.2. Концепція «одномірної людини» Герберта Маркузе                           17

2.3. Концепція «авторитарної особистості» у працях представників Франкфуртської школи                                                                                  20

ВИСНОВКИ                                                                                                   25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                   27

ВСТУП

Актуальність теми. На даному етапі розвитку суспільства тема даної курсової роботи є досить актуальною. Дивлячись на теперішню ситуацію в світі, можна сказати що концепції представників Франкфуртської школи досить добре відображають суспільство сьогодення. Представники даного напряму розглядали проблеми, які і зараз існують безпосередньо в світі.

Особливо актуальною, на нашу думку є концепція «індустрії культури» Т. Адорно і М. Хоркхаймера, які говорили про одноманітність мистецтва та взагалі культури.  Насправді ж картина в сучасному світі не змінилася в кращу сторону, а тільки погіршала, тому що така одноманітність призведе до того, що в суспільстві не буде нічого нового, а все буде слідувати старим зразкам.

Франкфуртська школа здійснила досить сильний вплив на розвиток соціологічної думки. Концепції представників даної школи є досить цікавими та актуальними. Вони повинні вивчатися та бути основою для подальшого вивчення даної тематики, постійно коректуватися новими поколіннями соціологів.

Метою даного дослідження є вплив наукових ідей та поглядів на розвиток та функціонування сучасного суспільства.

Завданнями даної роботи є:

-  дослідження наукових ідей представників Франкфуртської школи;

-  вивчення поглядів на сучасне суспільство представників даної школи;

-  здійснити порівняльний аналіз сучасного суспільства та суспільства епохи пізнього капіталізму;

-  аналіз наукових концепцій представників Франкфуртської школи.

Об’єктом даного дослідження є праці представників Франкфуртської школи.

Предметом дослідження є вивчення соціологічних ідей (концепцій)у працях представників Франкфуртської школи.

Джерела дослідження. Наукові праці та статті з даної теми, електронні ресурси, які містять різні результати досліджень по даній темі курсової роботи.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можна використовувати для підготовки лекційних та семінарських занять з курсів: «Загальна соціологічна теорія», «Історія соціології», «Соціальна структура суспільства», «Етносоціологія», «Методологія соціологічних досліджень» та інших дисциплін.

РОЗДІЛ І. ФРАНКФУРТСЬКА ШКОЛА – ЯК НАПРЯМ КРИТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

1.1.  Історичний контекст творчості представників Франкфуртської школи

Франкфуртська школа - це критична теорія сучасного (індустріального) суспільства, різновид неомарксизму, осередок критицизму, заснований у Франкфуртському університеті 1923 р. Від 1935 до 1953 р. він діяв у вигнанні в США, а потім був відроджений у Франкфурті.

Франкфуртська школа виникла на базі Інституту соціальних досліджень  при Університеті Франкфурта-на-Майні. Хоча відлік її існування прийнято вести з 1930, коли інститут очолив Макс Хоркхаймер, але марксистські дослідження велися в Інституті з моменту його заснування в 1923. Перший його директор, історик і правознавець австромарксистського толку Карл Грюнберг, привернув до роботи в Інституті цілий ряд талановитих молодих інтелектуалів з комуністичними і соціал-демократичними переконаннями, заснував перший великий журнал з історії робочого руху в Європі і налагодив тісні зв'язки з Інститутом Маркса - Енгельса в Москві. Вже до 1930 у франкфуртському інституті були закладені основи майбутніх напрямів роботи, а його журнал включав новітні статті Карла Корша, Дьордя Лукача, Генріха Гроссманна і Давида Рязанова. Макс Хоркхаймер, що став директором Інституту в 1930, оголосив його