Маршрутна технологія обробки деталі «Рубашка штока». Обґрунтування типу виробництва і методу організації виробничого процесу, страница 5

Н – норма обслуговування, або кількість верстатів, які обслуговуються одним наладчиком;

   Приймаємо Р=2(чол..)

В кількість допоміжних робітників також враховуємо транспортних робітників, виходячи з того, що загальна кількість допоміжних робітників не буде складати більш, ніж 50% від основних.

Таблиця 6. Зведена відомість професійно-кваліфікаційного складу бригади

Найменування професії	Число осіб	В тому числі по розрядах
		1	2		3		4	5		6
Токар	2				2
Свердлильник	2				2
Шліфувальник	2				2
Всього основних робітників	6				6
Наладчики	2						2
Транс. робітники	2		2
Всього допоміжних робітників	4		2				2
ІТП	1
Всього по бригаді	12		2	2		6		2

Визначаємо середній розряд основних робітників по формулі:

                                               (17)

де  – сума добутків розрядів на кількість робітників по кожному розряду;

Р – загальна кількість основних робітників;

8. Розрахунок вартості матеріалів на деталь.

Розраховуємо вартість матеріалів на деталь по формулі:

,                                (18)

де Ц_м – оптова ціна за один кг матеріалу, грн.;

Ц_від – оптова ціна за один кг відходів, грн;

В_з – вага заготовки, кг;

В_від – вага відходів, кг;

К_тзв – коефіцієнт транспортно-заготовчих витрат (1,15)

Розраховуємо масу відходів матеріалу на виготовлення деталі по формулі:

                                             (19)

де В_дет – вага деталі, кг.

Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу по формулі:

                                                  (20)

9. Розрахунок енергопотреби дільниці.

Виконуємо розрахунки енергопотреби дільниці для виробничих та побутових потреб.

1. Визначаємо витрати силової електроенергії по формулі:

                                       (21)

де Q_ел.с – витрати силової ел-енергії, кВт. годин;

N – загальна потужність верстатів; кВт.

F_еф – ефективний фонд часу роботи обладнання, годин;

K_з – середній коефіцієнт завантаження обладнання

K₁ – коефіцієнт використання обладнання по потужності (0,7);                     K₂ – коефіцієнт основного часу К₂ = Т_осн/Т_шт-к;

K_ут – коефіцієнт утрат електроенергії (0,8).

2. Визначаємо витрати електроенергії для освітлення по формулі:

                                                                                  (22)

де Q_осв – витрати елекроенергії для освітлення, кВт.годин;

S_д – виробнича площа дільниці, м²;

T_осв – тривалість роботи з освітленням, 2200годин;

N_осв – норматив потужності на освітлення, 25Вт/м²;

K_осв =0,8

3. Визначаємо витрати стиснутого повітря для виробничих потреб по формулі:

                                       (23)

де q_пов – витрати стиснутого повітря на один верстат 0,9м³/год.

С_п – кількість верстатів з пневматичним зажимом.

4. Визначаємо потреби в воді для виробничих потреб:

                                                                             (24)

q_в – витрати води на один верстат на годину (0,5л/год);

К_з – середній коефіцієнт завантаження обладнання;

            С_ох – кількість верстатів, що потребують охолодження.

  5. Визначаємо потреби в воді для побутових потреб по формулі: