Лікарські форми, застосування, властивості, випробування на чистоту, методи ідентифікації та кількісного виявлення лікарської субстанції «Парацетамол»

Зміст

………………………………….………………………………….……...3

ІІ. Літературний огляд…………………………………………………………..4

1.  Лікарські речовини – похідні ароматичних амінів………………………4

2.  Властивості парацетамолу……………………………………………….5

3.  Добування парацетамолу………………………………………..…….…6

4.  Методи ідентифікації……………………………………………..……….8

5.  Випробування на чистоту………………………………………….……..12

6.  Методи кількісного визначення………………………………………….14

7.  Застосування і зберігання………………………………………………16

ІІІ. Висновки…………………………………………………………………….19

ІV. Список використаної літератури…………………………………..……….20

І.

Парацетамол (у деяких країнах має генеричну назву ацетамінофен) – активний метаболіт фенацетину. Менш токсичний порівняно з фенацетином. Забезпечує переважно центральну анальгезивну і жарознижуючу дію, характеризується дуже слабкою периферійною протизапальною активністю. Парацетамол вважається одним з найбільш безпечних НПЗП. Саме тому знайшов широке застосування у населення. Парацетамол випускають дуже багато фірм під різними торгівельними назвами. [1]

До якості лікарських засобів висуваються особливі вимоги, оскільки вони покликані гарантувати ефективність та безпеку препарату, отже, й здоров’я кожного окремого пацієнта та суспільства в цілому.

Одним з критеріїв безпечності лікарського засобу є відсутність побічних дій при його використанні.

Ефективність препарату характеризується рівнем лікувального ефекта, який досягається при використанні мінімальної дози. Таким чином, чим менша терапевтична доза і нижче токсичність лікарського засобу, тим він більш ефективний.[3]

Важливою складовою забезпечення якості лікарських засобів є фармацевтичний аналіз – сукупність методів, які дозволяють оцінити параметри якості біологічно активних речовин на всіх етапах існування ліків – від розробки до реалізації.[2]

Метою даної курсової роботи є аналіз парацетамолу, встановлення за допомогою відповідних реакцій його якісного та кількісного складу, проведення випробування на чистоту.

ІІ. Літературний огляд

1.  Лікарські речовини – похідні ароматичних амінів

Ця група речовин має в своїй структурі молекулу ацетаніліда:

Пара-амінофенол є продуктом окислення аніліна. Відомо, що анілін дуже токсична метгемоглобіноутворююча речовина. Разом з цим він володіє здатністю знижувати температуру тіла. В якості жарознижуючого засобу багато років застосовувався антифебрин (ацетанілід). З’ясовано, що анілін, який утворився в результаті гідроліза ацетаніліда , окислюється в організмі до n-амінофенола. Таке окиснення можна розглядати як захисну реакцію, оскільки n-амінофенол менш токсичний і порівняно легко виводиться з організму. У результаті вивчення фармакологічної дії похідних n-амінофенолу було синтезовано малотоксичні лікарські засоби парацетамол і фенацетин. Створення нових лікарських засобів на основі дослідження продуктів перетворення аніліну в організмі відоме під назвою «принцип фенацетину». [2]

2.  Властивості

Парацетамол (Paracetamolum) (ДФУ)

Опис

Кристалічний порошок білого кольору.

Розчинність

Субстанція помірно розчинна у воді P; легко розчинна у спирті Р; дуже легко розчинна в ефірі Р та метиленхлориді Р. [4]

3.  Добування

Синтез парацетамолу здійснюють шляхом ацетилуванням n-амінофенола. (схема 3.1)

Схема 3.1

n-амінофенол                                                                       парацетамол                     [3]

n-Амінофенол отримують електролітичним відновленням нітробензола або із n-нітрохлорбензола(схема3.2):

Схема 3.2

n-нітрохлорбензол    n-нітрофенолят Na     n-амінофенолят Na    n-амінофенол

В процесі синтеза n-амінофенола n-нітрохлорбензол частково гідрується і ацетилюється , утворюючи дуже токсичну речовину – n-хлорацетанілід (схема 3.3):

Схема 3.3

n-нітрохлорбензол      n-амінобензол       n-хлорацетанілід

Також відомий спосіб синтеза парацетамола з фенола. Фенол нітрозують натрію нітритом у кислому середовищі. Утворений n-нітрозофенол відновлюють гідроген сульфідом в амоніачному середовищі до n-амінофенолу, який ацетилують (схема 3.4):

Схема 3.4

[2]

4. Методи ідентифікації парацетамолу

А. Субстанцію ідентифікують по фізичним константам:

Температуру кипіння визначають за допомогою установки для виміру температури топлення:

Ттопл _{(парацетамолу)} = 168.0-172.0 °С

Б. 0.1 г субстанції розчиняють в метанолі Р і доводять об’єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл. До 1.0 мл одержаного розчину додають 0.5 мл розчину 10.3 г/л кислоти хлористоводневої Р і доводять метанолом Р до об’єму 100.0 мл. Одержаний розчин захищають від яскравого світла і відразу вимірюють оптичну густину у максимумі за довжини хвилі 249 нм. Питомий показник поглинання в максимумі повинен бути від 860 до 980.

В. Інфрачервоний спектр поглинання субстанції, одержаний у дисках