Отже, основна теза грецької антропології про пластичність людської природи визначила особливості сприйняття дорослим сутності дитини – як її тіло, так і розум сприймалися недосконалими й такими, що перебували в процесі становлення, тобто пластичними. Греки щиро вірили, що тільки від педагогічного впливу залежить, якою дитина стане дорослою.
В. Френч наголошує, що медичні трактати античності особливо звертали увагу на уразливість дитини до хвороб та інфекцій. Таким чином, греки виділяли дитинство як окремий період у розвитку людини, усвідомлювали, що в цей час дитина потребує особливої уваги.
Даючи аналіз античної концепції дитинства, треба кілька слів сказати про особливості римського сприйняття дитинства. За визнанням дослідників, багато в чому римський погляд на батьківство й дітей схожий на грецький [3,46].
Завдяки римській батьківській владі чоловік мав право розпоряджатися життям і смертю всіх підлеглих йому осіб при відсутності будь-якого втручання з боку держави. Л. Модзалевський констатує: «Батько, не несучи ніякої відповідальності, міг кинути своє новонароджене дитя, привласнити собі все майно синів, тричі продавати їх у рабство й позбавляти життя».
У цілому, говорячи про римське усвідомлення дитинства, фахівці зазначають, що воно значно перевершило грецьке. Саме в стародавніх римлян уперше проявляється «ідея сорому», без якої не може існувати концепція дитинства.
Поряд із літературою часів Римської імперії про вищий рівень усвідомлення дитинства свідчить також мистецтво тієї епохи. Як визнає Н.Постман, «римські скульптори у своїх творах демонструють почуття віку, досить тонке усвідомлення дитини і її зростання».
Отже можна зробити висновок, що за загальним визнанням істориків, античний період – це «погано задокументована епоха», тому в підходах дослідників багато суперечностей і суб’єктивізму. Аналіз педагогічних феноменів у широкому культурно-антропологічному контексті свідчить, що античне суспільство мало уявлення про вікові особливості дитини та специфіку її потреб. Це сприяло розвитку дитячої іграшки й дитячої літератури.
У грецьких філософів ми знаходимо системний підхід у питаннях батьківської та шкільної педагогіки. Як у Греції, так і в Римі батьківство мало общинний характер, тобто біологічні батьки в питаннях виховання могли розраховувати на допомогу всіх дорослих. Багато батьків займалися зі своїми дітьми й виявляли про них турботу.
Водночас задокументовано факти різко негативного ставлення до дитини. Значного поширення в античному суспільстві набули такі явища, як дітовбивство, підкидання дітей і торгівля ними, сексуальні образи. Даних про те, що робилися спроби викорінити ці явища, у літературі не знайдено. Таким чином, масова практика античного батьківства була такою ж різноплановою і багато варіативною, як і сучасна.
Говорячи про емоційну чутливість дорослих до світу дитинства, можна констатувати, що, визнаючи факт незрілості дитини, а також те, що дитинство має свої особливості, дорослі не усвідомлювали значущості цього періоду в людському житті, унікальності дитячого світосприймання. Почуття емпатії навряд чи було розвинуте в античних людей [3, 47].
1.2. Проблема дитинства у період Середньовіччя та Відродження
Середні віки в історії людської культури оцінювали по-різному: то як період глибокого занепаду цивілізації, то як період становлення доброчинностей. Гуманісти, які вивчали класичну культуру, негативно оцінювали епоху, що охоплює аж десять століть. Період із IV до XV ст. кваліфікувався як час варварства і темряви [13, 38].
В історії Західної цивілізації кожному із етапів притаманне своє особливе ставлення до дітей, до виховної практики, до дитинства та сім’ї взагалі. Що стосується середньовіччя, то багато років у наукових дослідженнях його характеризували, як період занепаду цивілізації, і тільки в другій половині ХХ ст. ця точка зору змінилася [2, 35].
Нині історики вважають, що перехід від античності до Середньовіччя був результатом тривалого процесу еволюції, у цілому – позитивного, хоча він і позначений рядом жорстких і кричущих фактів. Французький медієвіст Жак Ле Гофф у своїй праці «Народження Європи»
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
