Родинне виховання. Труднощі у загальному розвитку підлітка

Батьки повинні знати сутність виховання, потрібно розуміти , який вплив сім'ї , склад її життя, бачити які поставлені перед сім'єю виховні завдання , постійно вчитися і творчо підходити до вибору заходів виховательського впливу.  Тобто, виховання слід сприймати і вивчати як комплексну проблему, що стосується особистості, її життя і тих умов, за яких вона розвивається – соціальних, економічних, педагогічних, психологічних, культурологічних тощо.

Заданням буде розглянути: загальну характеристику виховуючого впливу сім'ї та психолого - педагогічну підготовку батьків до виховання. 

Предметом дослідження виступають - труднощі у загальному розвитку підлітка.

Об'єктом дослідження є -.

Мета даної роботи - педагогічна просвіта батьків для озброєння певним мінімумом знань, надання їм допомоги в організації самоосвіти, формування виховних навичок і вмінь, для правильного виховання дітей.

1. Розділ. Виховання. Загальна характеристика.

В сім'ї закладаються основи формування особистості. Сім'я пов'язана кровними і родинними відносинами, поєднуючи подружжя, дітей і батьків, об'єднує одночасно два, три, а інколи й чотири покоління: батько й мати, бабуся й дідусь, онуки й правнуки. Шлюб двох людей ще не є сім'я. У відтворенні людського роду, в дітонародженні і вихованні полягають основні функції сім'ї.

У сім'ях усіх станів проявлялась велика турбота про виховання дітей. Б народі вона найчастіше будувалась за принципом "роби як я", тобто в основу сімейного виховання був покладений авторитет батьків, їх діла і вчинки, сімейні традиції. Зразком був батько, глава сімейства. Його приклад, як правило, наслідували хлопчики, дівчатка найчастіше навчалися в матері.

Оскільки селянські сім'ї нерідко переслідувало всіляке горе — пожежі, голод, хвороба і передчасна старість — діти втрачали батьків, залишалися сиротами. Тоді виховання дітей здійснювалось всім "миром", общиною, а інколи й зовсім сторонніми людьми, яким віддавали сиріт в учні. При цьому чітко виявлялася народна педагогіка з усіма традиційними правилами і уявленнями про добро і зло, допустиме й заборонене.

У дворянських і заможних сім'ях вихованням займалися годувальниці й няні. Вони прищеплювали любов до рідного краю, рідної природи, рідної мови; виховували "народний дух", передавали разом з народними піснями і казками народні уявлення про природу і справедливість, про честь і гідність. Підростаючих дітей передавали на виховання французьким гувернерам і гувернанткам, німецьким боннам, які навчали правилам гарної поведінки, світським манерам. Деякі сучасні автори вважають, що в явищі гувернантства закладений глибокий позитивний зміст: нотації і моральні повчання читає чужа людина, яку за систематичні зауваження можна й не любити, над якою можна й пожартувати. Батьки-дворяни виявляли своїм дітям ласку, позитивні емоції, тому діти згадують про них із захопленням і глибокою повагою.

Взагалі ж, концепція сімейної педагогіки, тобто наукові основи і основні напрями, як правило, в різні історичні періоди при різних суспільних устроях зовні залишалися незмінними. Вони передбачали загальнолюдські цінності: боротьбу добра зі злом і його перемогу над останнім, чесність і честь, гідність і любов до людей, працелюбство і вміння бути вдячним.

Перші вимоги до особистості людини і її поведінки, як результат сімейного виховання, ми знаходимо вже в біблійних заповідях: не убий, не вкради, будь шанобливим до старших і т.д.

Концепцію сімейної педагогіки зустрічаємо в різноманітних словесних викладах. Але сутність її завжди була одна й та ж: створення системи виховання, яка забезпечувала б всебічний і гармонійний розвиток особистості. Тільки таке сімейне виховання може принести щастя дитині.

Видатні радянські педагоги Н.К. Крупської, С. Т. Шацький, А. С. Макаренко вважали найголовнішими громадськими завданнями стоять перед сім'єю в області виховання, насамперед, формірованіяе моральних переконань, виховання громадянськості, накопичення соціальних знань, трудове, розумове, фізичне, естетичне виховання. Вирішальне значення у виконанні батьками цих завдань має загальний виховний потенціал сім'ї певної моральної атмосфери. П. П. Блонський неодноразово підкреслював, що з поведінки і манерам дитини можна повністю скласти уявлення про характер його сім'ї. Він вважав воздейсвія сім'ї на дитину суспільно значущим, оскільки ніякі інші засоби виховання не в змозі його замінити. Те, що дитина отримує від батьків в сім'ї, що вбирає в себе в сімейному колі назавжди залишиться в ньому, в основному стаючи основною його особистості. батьківська любов сильніше і більше ніж що-небудь інше, виховує серце