Рис.1 До розрахунку стержня колони і з’єднувальних планок
2.2.3.6 В зварних колонах планки кріпляться до гілок колони внапусток та зварюються кутовими швами. Міцність кутового шва визначаємо у такій послідовності: а) Визначаємо, який із перерізів кутових швів по міцності більш небезпечний, по металу шва чи по межі сплавлення. Для цього по таблицям СНиП ІІ-23-81* знаходимо:
-
розрахунковий опір кутового шва на зріз по металу шва попередньо призначив зварювальні
матеріали ( тип електроду або марку зварювальної проволоки);
-
розрахунковий опір кутового шва на зріз по межі сплавлення;
- коефіцієнт
глибини проплавлення по металу шва;
-
коефіцієнт глибини проплавлення по металу межі сплавлення;
- нормативний
опір основного металу по тимчасовому опору.
Робиться висновок. Небезпечний
переріз, буде той де добуток буде менший
чи
. Розрахунок
зварних швів ведемо по небезпечному перерізу.
б) Визначаємо розрахунково площу шва
та момент
опору шва
. Приймаємо
приварку планок (залежно від її товщини) до полиць гілок колони кутовими швами
з катетом
.
(2.18)
(2.19)
2.2.3.7 Розраховуємо напруження у шві
від
перерізуючої сили
-
та
від
згинального моменту
.
-
дотичне напруження від
;
(2.20)
- нормальне
напруження від
(2.21)
де
-
розрахункова довжина зварного шва з одного боку планки.
2.2.3.8 Перевіряємо шви на міцність на сумісне діяння
перерізуючої сили
та згинального
моменту ![]()
(2.22)
Робиться висновок щодо забезпечення міцності зварного шва.
2.2.3 Розрахунок з’єднувальної решітки.
Решітка забезпечує сумісну роботу віток стержня колони та суттєво впливає на стійкість колони в цілому та її віток. Приймаються решітки різноманітних систем: із розносів та розпірок.
Елементи розкосої решітки конструюють з одиночних кутників, частіше приймають кутники розміром 45´4 чи 50´5мм.
Попередньо
їх підбирають по граничній гнучкості
,
а потім розраховують на повздовжнє зусилля
, яке виникає
під діями умовної поперечної сили
.
Розкоси одного напрямку виявляються стиснутими, другого – розтягнутими.
Кут
нахилу розкосу решітки не повинен виходити за межі
(для звичайної
трикутникової решітки оптимальним є
,
для трикутникової з розпірками -
).
З’єднувальну решітку розраховують у такому порядку:
2.2.4.1 Викреслюємо геометричну схему колони, спочатку задавшись кутом нахилу розкосу решітки (див. рис.2)
2.2.4.2 Визначаємо довжину розкосу між вузлами решітки з умови центрівки кутників на зовнішню грань (швелерів, кутників) чи на вісь (двотаврів) гілки стержню колони
(2.23)
2.2.4.3 Розраховуємо потрібний радіус інерції розкосу (рівнобокого кутника) по формулі:
(2.24)
По таблицям сортаменту вибираємо необхідний кутник та виписуємо його площу поперечного перерізу і радіуси інерції.
- площа
кутника
,
- радіуси
інерції.
2.2.4.4Визначаємо зусилля в розкосі решітки
(2.25)
де n – кількість гілок в стержні колони.
Якщо решітка колони окрема розкосів має ще стояки, то зусилля в стояках визначається по формулі:
(2.26)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.