Опорний тиск передається спочатку на опорну плиту оголовка колони, потім на опорне ребро оголовка, з цього ребра на діафрагму і далі рівномірно розподіляється по перерізу стержня колони. Опорна плита оголовку служить для передачі тиску з торців опорних ребер балки на опорне ребро оголовка, тому її товщина визначається не розрахунком, а з конструктивних міркувань ( неточність приварення ребра балки з ребром колони, деформація опорної плити від зварювання тощо) та призначається звичайно в межах t= 20…25мм.
Якщо торець колони не фрезерується, то опорний тиск від балок передається від опорної плити на стержень колони через шви, якими опорну плиту приварюють до гілок стержня колони.
Рис.9 Оголовок колони при обпиранні вищерозташованих конструкцій зверху
2.5.1 Розрахунок оголовку при обпиранні зверху
2.5.1.1 Потрібна довжина зварних швів по контуру приварення опорної плити до гілок визначається по формулі:
(2.44)
де 
- довжина загального
контуру стержня колони;
Кf – катет шва.
2.5.1.2 Якщо швів по контуру плити недостатньо, то ставлять додаткові вертикальні ребра. Висоту ребра оголовку визначають по потрібній довжині швів, які передають навантаження на стержень колони.
(2.45)
де n- кількість швів через які передається навантаження на стержень колони.
2.5.1.3 Товщину ребра розраховують з умови опору на зминання під повним опорним тиском.
(2.46)
де Rs- розрахунковий опор на зминання
2.5.1.4 Перевіряємо напруження в швах, які прикріпляють ребра оголовку до плити.
Гілки колони приварюють до опорної плити швами товщиною 6...8мм.
Робимо висновки щодо розмірів опорної плити та ребер жорсткості оголовку колони.
2.5.2Розрахунок оголовку при обпиранні збоку
Якщо балка кріпиться до колони збоку, вертикальна реакція передається через опорне ребро балки на столик, з нього на стінку або полку колони, до якої він приварений.
Торець опорного ребра балки та верхня кромка столика повинні бути простругані, товщина опорного столика приймається на 5…10 мм більше товщини опорного ребра балки.
Якщо опорна реакція балки не більше 200кН, опорний столик робиться з товстого кутника зі зрізаною полкою.
Якщо опорна реакція балки більше 200кН, опорний столик робиться з листа зі струганим верхнім торцем.
Столик доцільно приварювати до колони з трьох боків.
Потрібну довжину одного шва, за допомогою якого кріпиться столик до колони розраховується по формулі:
(2.47)
Коефіцієнт 2/3 враховує можливу непаралельність торців опорного ребра балки і столика із-за неточності виготовлення, що приводить нерівномірного розподілу реакції між вертикальними швами.
Щоби балка не зависала на болтах та щільно стала на опорний столик, опорні ребра балки прикріплюють до стержня колони болтами грубої або нормальної точності, діаметр яких повинен бути на 3…4 мм менше діаметрів отворів.
Рис.10 Оголовок колони при обпиранні вищерозташованих конструкцій збоку
При жорсткому сполученні балки прикріпляються до полок колони зварними швами, чи болтами, які розраховуються на сприйняття діючого у сполученні моменту.
Для кращого сприйняття моменту дуже доцільно верхні пояса балок перекривати ребрами поверх колони.
Конструкція жорсткого з’єднання залишається в основному такою же як і гнучкого, тільки число болтів відповідно до їх роботи на згинаючий момент буде біл
Робимо висновки щодо розмірів опорного столика оголовка колони.
3.ВИСНОВКИ ПО ПРОЕКТУ…(зміст розділу див. в розділу«Загальні вказівки»).
4. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 А.П.Мандрыков «Примеры расчета металлических конструкций», - М.:Строиздат, 1991. – 431с.
2 А.М.Михайлов «Сварный конструкции», - М.: Стройиздат, 1983. – 367с;
3 Е.И. Белення «Металлически конструкции», - М.: Стройиздат, 1986. – 560с;
4 А.П.Васильев «Металлические конструкции», - М.: Стройиздат, 1968. – 394с;
5 СНиП ІІ – 23 – 81* Строительные нормы и правила, - М.: Строиздат, 1991. – 431с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.