Крилаті вислови античного походження в українській мові

Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

2. Різні виробництва, ремесла:

1). Ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

2). Кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

3). Ковальського: брати в лещата, міжозирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

3. Народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

4. Вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

5. Усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев’ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

6. Ознаки та дії, пов’язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

7. Іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи.

8. Біблійного походження:око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо.

Класифікація фразеологізмів за структурою

За структурою фразеологізми поділяють на такі, що побудовані за типом речення і за типом словосполучення:

-  до першого типу належать такі сполуки, як: комар носа не підточить; коли рак на горі свисне;

-  до другого — дволикий Янус; носити воду в решеті; нечистий на руку і подібні.

Стилістична класифікація фразеологізмів

Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні.

Розмовні фразеологізми найчастіше використовуються в побутовому невимушеному спілкуванні, у художній літературі, пожвавлюючи діалоги, надаючи авторській оповіді гнучкості (на капусту бити, за комір не капає, порожня кишеня, ще й кіт не валявся, воду варити, ні в які ворота не лізе)

Просторічні фразеологізми — найбільш знижена частина всього ідіоматичного запасу (квацати дьогтем (кого), аж із горла лізе (в кого), якої бісової матері.

Фольклорні фразеологізми забарвлені емоційністю небуденності й належать і за походженням, і за вживанням до народнопоетичної сфери: (скоро казка мовиться, тридев’яте царство, за тридев’ять (за тридесять) земель, з тридев’ятої землі, красна дівиця, залишити ріжки та ніжки, за царя Хмеля (Томка, Панька), летіти нижче неба, вище землі) Книжні фразеологізми використовуються в наукових і публіцистичних текстах, у художніх творах і трапляються значно рідше (цар тьми, царство пітьми (тьми, мли), царство тіней, яблуко розбрату).

Семантична класифікація фразеологізмів

Широкого визнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована В. В. Виноградовим.

Відштовхуючись від синтаксичних ідей академіка О. Шахматова й узявши до уваги деякі думки Ш. Баллі, академік В. Виноградов подав семантичну класифікацію, виділивши три типи фразеолгічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

1. Фразеологічні зрощення — абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв’язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів»: бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти (на чому), пиши пропало, чорта з два, сон в руку.

2. Фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів (не нюхати пороху — не бути ще в боях; прикусити язика — замовкнути; кров з молоком — здоровий та ін.).

3. Фразеологічні сполучення — «тип фраз, створюваних реалізацією зв’язаних значень слів» Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити гордість», «зачепити інтереси». Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В. В. Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас — фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі у своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням ( «серйозно й надовго» ; « Вовків боятися — в ліс не ходити» ; «Не все те золото, що блищить»). [ 3 ]

ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Значна частина фонду крилатих висловів дуже давнього походження.

Вживані у сучасній українській літературній мові крилаті вислови є яскравим свідченням міцних і різносторонніх зв’язків нашої мови з іншими мовами світу; вони відбивають зв’язок українського народу з багатьма народами.

Вислови, що походять з латинської та давньогрецької мов, є переконливим доказом засвоєння українською мовою надбань культури попередніх епох. Частина виразів, пов’язаних з античною історією та міфологією, давно