Виникнення та формування людини розумної. Основні етапи еволюції. Різні гіпотези походження людини

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

Навчально-науковий інститут історії і філософії

Кафедра архівознавства новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін

Курсова робота ОКФ бакалавр

На тему: теорія походження людини

Виконала: студентка 1-Б курсу

Спеціальність 6.02.03.02 історія

Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент

Г

Черкаси 2016      

Вступ

 Проблема походження людини перед людиною постала ще з давніх часів. Людину завжди протягом років цікавило, звідки вона появилась, де є “корені” людського буття? Чи людина появилась внаслідок еволюції або внаслідок творіння? Чи можна дати однозначні відповіді на дані питання?

  Людина, яка для нас є звичною та повсякденною реальністю, насправді постає незбагненною, невичерпною за якостями та проявами, глибоко утаємниченою за суттю. Вона настільки відрізняється від усього іншого в оточуючому нас світі, що хоч якесь усвідомлення цього факту мимоволі породжує питання про походження людини. Людина давно зрозуміла свою унікальність і через це сприймала себе саму не інакше, як через чимсь спричинене виникнення, пришестя на цей світ. Сьогодні ми знаємо і про світ і про людину набагато більше, ніж в попередні часи та епохи, але питання про походження людини залишається спірним та незбагненним.

Справа в тому, що наука засвідчує як унікальність людини, так і її спорідненість із іншими формами життя та буття. Людина відрізняється цілою низкою унікальних рис, проте її організм складається із тих же хімічних елементів, із яких складаються інші органічні явища та процеси; анатомічно людина має ті ж самі частинки та складові, які мають інші тварини, а з деякими видами мавп ми, можна сказати, анатомічно ідентичні.

Вражаючим по-сьогодні залишається той факт, що людський ембріон (зародок) в процесі свого розвитку проходить поетапно основні стадії розвитку живих організмів, що вказує на невипадковість присутності людини як живої істоти в ланцюжку розвитку космічних форм життя. Але те, що позначається як екзистенціали та сутнісні сили людини, також залишається впертим фактом нашої присутності в цьому світі.

Тому законним залишається питання: звідки, як та завдяки чому людина має такі унікальні та контрастуючи між собою риси? Звідки людина прийшла та куди крокує? - Досить очевидно, що ті чи інші відповіді на ці питання значною мірою можуть впливати на організацію нашого життя, на соціальні, політичні та правові рішення.

В даному рефераті я хочу зробити спробу відповісти на запитання: чи була поява людини результатом гри сліпого випадку, здійсненням однієї з безлічі приблизно рівноімовірних можливостей, чи, навпроти, реалізацією деякої «магістральної» тенденції в еволюції живого, наслідком її об'єктивної спрямованості до цілком визначеного фіналу, або шляхом творення?  Також я вважаю за необхідне детально розглянути концепцію космічної еволюції людини і її філософські підстави.

1. Виникнення та формування людини розумної

1.1 характеристика людини як біологічного виду

Людство – загальносвітова популяція біологічного виду, невід’ємна складова частина екосистеми Землі. Будучи одним з 3 млн відомих нині біологічних видів, людина отримала своє місце в системі тваринного царства: клас ссавців, загін приматів, сімейство гомінід, рід – людина. Як біологічному виду людині властивий обмін речовин з навколишнім середовищем, яка визначає умови життєдіяльності будь-якої істоти. Організм людини багато в чому пов’язаний з іншими живими компонентами біосфери: рослинами, комахами, мікроорганізмами і т. д. Людина входить в біотичний компонент біосфери, де він пов’язаний харчовими ланцюгами з продуцентами, є консументами першого і другого (іноді третього) порядку, гетеротрофи, користується готовим органічною речовиною і біогенними елементами, включений в кругообіг речовин біосфери. Функціонування організму людини можливе тільки в більш-менш визначених, нешироких межах змін складу і тиску атмосферного повітря, температури, харчування та інших безпосередньо впливають на людину екологічних факторів. Так, ширина зони температурного благополуччя не перевищує 14 ° C (від +20 ° C до +34 ° C). Можливо існування і в більш широкому діапазоні температур навколишнього середовища (50-70 ° C). Але життя за межами екологічного оптимуму можлива лише протягом короткого часу. У процесі еволюції людської популяції на Землі під впливом різних екологічних факторів на континентах сформувалися певні екотипи людини. Екотипи виду homo sapiens (людини розумної) поділяються на п’ять великих рас, які поділяються на етноси (різновиди екотипів всередині рас). Види рас: європеоїдна (євразійська); монголоїдна; американська; австралоидная; негроїдної. Раси, або екотипи, в їх різноманітті з’явилися в результаті розселення і географічної ізоляції популяцій неоантропов, що жили в різних природно-кліматичних умовах. З формуванням соціальних взаємин і ослабленням дії біологічних факторів темпи еволюції людини як виду різко знизилися, і жодна з рас не досягла видового відокремлення. Відмінності між екотипами (або расами і етносами) полягають у морфологічних особливостях: колір шкіри, волосся, очей, форма носа, губ і т.д. Ці відмінності пов’язані з адаптацією до умов навколишнього