Професійна підготовка кваліфікованих робітників за спеціальністю «Оператор плоского друку» у ПТНЗ

відсутність сучасної системи книжкової торгівлі, орієнтованої на вітчизняний ринок;

¾  високий рівень руху робочої сили, який має системний і тенденційний характер, чим послаблюється конкурентоспроможність підприємств;

¾  недостатній рівень професіоналізму кадрового складу[3].

В інвестиційно-інноваційній сфері – це недостатність системної політики щодо заохочення інвестування у видавничо-поліграфічну галузь коштів, залучених з інших сфер діяльності .

Таким чином, в результаті проведених досліджень стану розвитку підприємств видавничо-поліграфічної галузі України виявлено стратегічні проблеми функціонування підприємств в умовах нестабільного ринкового середовища, які згруповані за сферами діяльності: виробнича, фінансова, маркетингова, соціальна, інвестиційно-інноваційна.

Виокремлення проблем, що загрожують стійкому функціонуванню підприємств та визначення узагальнюючих тенденцій розвитку видавничо-поліграфічної галузі є необхідним базисом для забезпечення стійкого розвитку підприємства в умовах нестабільного ринкового середовища, досягнення ним стратегічних цілей.        

Після проголошення незалежності України утворена нова важлива підгалузь: виготовлення грошових знаків, цінних паперів, документів суворої звітності.

В Україні останнім часом за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску етикетково - пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості[1].

Серед першочергових дій направлених на покращення стану галузі є:

¾  прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей;

¾  підтримка і захист інтересів підприємств, діяльність яких пов'язана з поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних і громадських органах та організаціях;

¾  підготовка проектів законодавчих актів та нормативних документів з метою поліпшення економічних та правових умов діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції;

¾  тісна взаємодія з органами законодавчої і виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування;

¾  сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції і забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання;

¾  організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, встановлення міжнародних зв'язків з організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі;

¾  допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, фінансових, технічних, кадрових питань, підтримка їх ініціатив та починань[7].

1.2.  Необхідність удосконалення професійної підготовки кваліфікованих робітників, що обумовлена модернізацією технологічних систем.

Забезпечення сталого соціально–економічного розвитку України пов’язане із вирішенням таких важливих питань, як розбудова сучасної соціально–орієнтованої економіки, відродження виробництва, відновлення соціальної захищеності населення. Практичне вирішення цих найгостріших проблем неможливе без покращення ситуації на ринку праці, зокрема у розподілі та перерозподілі суспільної праці за галузями господарства, видах та формах діяльності відповідно до структури суспільних потреб та форм власності.

Підготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів є актуальною

і важливою складовою ринку праці. Саме тому ефективне функціонування будь-якої держави визначається насамперед ступенем підготовки її кадрів. В

умовах сучасного швидкого старіння теоретичних знань, умінь та навичок спроможність держави постійно здійснювати розвиток своїх кадрів є одним з найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності держави на світовому ринку праці [4].

Найбільшою проблемою в Україні є нестача професійних та кваліфікованих кадрів. Досі в державі не існує комплексного підходу до розв’язання питання забезпеченості кадрами підприємств у поєднанні з основними напрямами структурної перебудови економіки, програмами

інноваційного розвитку, соціально-економічного розвитку регіонів.

Система забезпеченості кадрами повинна гнучко реагувати на зміни, які відбуваються у економіці, і зокрема у виробництві. Одночасно кваліфікованість кадрів сприяє підвищенню рівня