(4.13)
де: Nст – кількість стволів „А”, подачу яких може забезпечити одне відділення на АЦ.
4.5.11. Визначаємо необхідну кількість стволів на захист і можливе гасіння. Виходячи з можливої обстановки на пожежі і тактичних умов здійснення оперативних дій на захист належить прийняти:
· на прикриття складу – 4 ствола „Б”;
· на гасіння вати, що тліє, – 3 ствола „Б”.
4.5.12. Визначаємо фактичні витрати води на гасіння і для захисту:
Qф= Qфг+ Qфз= NстАг *q стАг + N стБг *q стБг=5*7,4+(4+3)*3,7=62,9 л/с. (4.14)
4.5.13. Визначаємо забезпеченість об’єкта водою.
Водовіддача водопроводу по акту перевірки складає 30 л/с, що недостатньо для організації гасіння пожежі.
На території об’єкта є пожежне водоймище на 100 м3 і в 300-х метрах від складу – ставок на 1000м3.
Визначаємо загальну кількість води для ліквідації пожежі і захисту за формулою:
Wв = Qф*60*tр*Кз+ Qфз * tз*3600=37*60*20*5+25,9*3*3600=501,7 м3 ,(4.15)
де: tр – розрахунковий час гасіння пожежі;
Кз – коефіцієнт запасу води;
tз – час, на який передбачений запас води.
Отже, об’єкт забезпечений водою для гасіння можливої пожежі в складі готової продукції, тому що Wводоймищ =1100м3, що перевищує Wв=501,7м3.
4.5.14. Визначаємо граничну відстань подачі 3-х стволів „А” і 5-и стволів „Б” від ПНС-110(131)131 при напорі на стволах 40 м (див. схему на мал. 3 ).
, (4.16)
де: Нн – напір на насосі пожежного автомобіля, м;
Нр – напір на трьох розгалуженнях, що дорівнює Нст+10+10+10, м;
Нст – напір на стволі, що дорівнює 40 м;
Zм – висота підйому (+) або спуску (-) місцевості, м;
Zст – висота підйому (+) або спуску (-) ствола, м;
S – опір одного рукава магістральної лінії (табл.. 4,5 (4));
Q – сумарна витрата із стволів, що приєднані до однієї більш навантаженої магістральної лінії, л/с.
4.5.15. Визначаємо напір на насосі ПНС-110(131)131 при подачі 3-х стволів „А” і 5-и стволів „Б” по одній магістральній лінії d=150 мм на відстань 300 м (див. схему на мал.3):
Hн=Nр*S*Q2+Hст±Zм±Zст=18*0,00046*40,72+70+0+0=83,7 м , (4.17)
, (4.18)
де: Nр – кількість рукавів у магістральній лінії, шт.;
1,2 – коефіцієнт рельєфу місцевості;
L – відстань від вододжерела до пожежі, м;
Нст – напір на стволі з урахуванням втрат напору на 4- і 3-ходових розгалуженнях (Нст=40+10+10+10=70м), м.
4.5.16. Визначаємо необхідну кількість пожежних машин з урахуванням використанням ПНС-110(131)131 за схемою: 3 ст. „А” і ст. „Б”, а АЦ-40(131)137 – 2 ст. „Б” і 2 ст. „А” (див. схему на мал. 3).
Для подачі стволів по вказаній схемі достатньо однієї ПНС-110 та однієї АЦ-40.
4.5.17. Визначаємо кількість особового складу:
Nо.с.=(Nстг*3+Nстз*2+Nпб+Nстг.т.*1+Nкпп+Nк+Nзв)*Крез=
=(5*3+4*2+5+3*1+2+3+5)*
*1,5=62 чол., (4.19)
де: Nстг*3 – кількість о/с, що подає стволи на гасіння пожежі ланками ГДЗС, чол.;
Nстз*2 – кількість о/с, що подає стволи на захист покрівлі, чол.;
Nпб – кількість о/с, на постах безпеки ГДЗС, чол.;
Nстг.т. – кількість о/с, що подає стволи на гасіння вати, що тліє, чол.;
Nкпп – кількість о/с, що забезпечує контроль за роботою насосно-рукавних систем (по кількості пожежних автомобілів, що встановлені на вододжерела), чол.;
Nзв – кількість зв’язкових (КГП, НШ, НТ, НБД-1, НБД-2), чол.;
1,5 – резерв о/с, чол..
4.5.18. Визначаємо необхідну кількість відділень на основних пожежних автомобілях:
(4.20)
Висновок: виходячи з необхідної кількості відділень, для гасіння пожежі необхідно оголосити виклик №3 та залучити курсантів АПБ, а для проведення робіт, що пов’язані безпосередньо з гасінням пожежі – військовослужбовців Черкаського гарнізону.
4.6. ОРГАНІЗАЦІЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ
Оцінка обстановки на пожежі на момент прибуття караулу СДПЧ-1
Обстановка на пожежі. З воріт складу готової продукції виходить дим. Начальник ДПД повідомив, що пожежа почалася в центрі складського приміщення, люди з приміщення евакуйовані. Враховуючи сильне задимлення, дії по гасінню пожежі силами об'єкта не проводилися.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.