Використання підпрограм та функцій користувача при роботі з масивами

Дані об'єднуються із властивими їм операції обробки в деякі об'єкти , при цьому властивості одних об'єктів можуть передаватися іншим.

Скінчена послідовність виконуваних одна за одною команд називається серією команд. Серія може складатися із однієї команди і навіть бути порожньою.

Складений оператор являє собою групу з довільного числа операторів, відділених один від одного крапкою з комою, і обмежену операторними дужками begin і end.

Формат опису: begin < оператор >; ...; < оператор >; end; Складений оператор сприймається, як єдине ціле, і може знаходитися в будь-якому місці програми.

Умовні оператори забезпечують виконання або невиконання деякого оператора, групи операторів або блока в залежності від заданих умов. Використовуються умовні оператори в таких алгоритмах, де можливі декілька варіантів розв'язання задачі в залежності від початкових умов. Паскаль допускає використання двох умовних операторів: if та case.

Умовний оператор (команда розгалуження) є одним із самих поширених засобів, що змінюють лінійний порядок виконання операторів програми. Він може приймати одну з наступних форм: Повна форма:

if < умова > then begin <серія 1>; end

else begin <серія 2>; end;

Скорочена форма команди розгалуження:

if < умова > then begin <серія>; end;

У повній формі команди умовного переходу виконується <серія 1>, якщо, умова істинна, і <серія 2>, якщо вона хибна. В скороченій формі - серія виконується тільки у випадку, якщо умова істинна, у протилежному випадку команда розгалуження закінчується і виконується наступний за нею оператор. Один оператор if може входити до складу іншого.

Умова може бути простою або складеною. Складені умови утворюються з простих за допомогою логічних операцій and, or, not, причому вочевидь, що службове слово or використовується, якщо необхідно виконання хоча б однієї умови, а службове слово and - якщо необхідно одночасне виконання всіх умов.

Цикл - це послідовність операторів, що може виконуватися більше одного разу. Він використовується при розв'язуванні таких задач, де необхідно повторити деяку послідовність команд більше одного разу. Відомі два типи команди повторення, що суттєво розрізняються: цикл з                             відомою заздалегідь кількістю повторів; - цикл з невідомою кількістю повторів.

Оператор повтору for. Цей оператор повторення інакше називається циклом з параметром (або лічильником). Він складається із заголовка та гіла циклу та може бути поданий у двох форматах.

for <параметр циклу > := <S1> to <S2> do begin <серія>; end;

де SI i S2 - вирази, що визначають відповідно початкове і кінцеве значення параметру циклу; for., do - заголовок циклу; <серія> - тіло циклу.

Оператор повтору repeat. Наступний оператор циклу складається з заголовка (repeat), тіла та умови закінчення (until).

Формат опису: repeat <серія> until <умова>;

Умова - вираз булівського типу. В цьому циклі спочатку виконується серія (тіло циклу), а потім перевіряється умова виходу з циклу. Саме тому ця команда повторення інакше називається циклом із післяумовою. Якщо умова виходу з циклу хибна (false), цикл активізується ще раз, якщо результат істинний (true), відбувається вихід із циклу.

Оператор повтору while. Оператор while аналогічний оператору repeat, але перевірка умови виконання тіла циклу робиться на самому початку оператора, тому цикл інакше називається циклом із предумовою.

Формат опису:   while <умова> do begin <серія>; end;

Умова - булівський вираз, а серія - простий або складений оператор. Перед кожним виконанням тіла циклу обчислюється значення виразу умови. Якщо результат являється істинним (true), тіло циклу виконується, у протилежному випадку відбувається вихід із циклу і перехід до першого після while оператору. Якщо перед першим виконанням циклу значення виразу було хибним (false), то тіло циклу взагалі не виконується і відбувається перехід на наступний оператор.

Масив - це структура даних, що являє собою однорідну (за типом), фіксовану (за розміром і конфігурацією) сукупність елементів, упорядкованих за номерами. Таблиця визначається ім'ям (ідентифікатором) і кількістю індексів (номерів), що потрібні для визначення місцезнаходження необхідного елементу масиву. Ім'я масиву є єдиним для всіх його елементів.

В програмуванні кількість індексів таблиці називають його розмірністю